Дата документу 13.01.2025Справа № 554/13597/24
Провадження № 1-кс/554/409/2025
13.01.2025року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області майора юстиції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №42024170000000138 від 15.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням в обґрунтування якого вказував, що слідчим відділом УСБУ в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024170000000138 від 15.11.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Згідно повідомлення ПВБ в Полтавській області 2 управління ГУ ВБ СБ України громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом виготовлення за неправомірну вигоду пакету документів про наявність у військовозобов'язаних осіб захворювань або виготовляє та реалізовує підробні посвідчення військовослужбовців різних підрозділів ЗСУ, з метою уникнення ними призову до лав ЗСУ.
Так, ОСОБА_4 запропонував свої послуги з виготовлення документів, з метою уникнення призову до лав ЗСУ громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Під час особистої зустрічі в м. Кременчук ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 інструкції щодо порядку спілкування з ним та завірив у виготовленні документів, що нададуть можливість уникнути мобілізації.
При наступній зустрічі, яка відбулася в м. Кременчук, за попередньої вказівки ОСОБА_4 ОСОБА_5 передав йому першу частину грошових коштів у розмірі 2500 доларів США, у якості завдатку за посвідчення добровольця територіальної оборони.
04.12.2024 близько 06:00 год. ОСОБА_4 зв'язався з ОСОБА_5 через мессенджер «Viber», причому спілкування вів з телефонного номеру своєї дружини, яка зазначена у мессенджері «Viber» як « ОСОБА_6 », телефонний номер НОМЕР_1 . В ході спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про виготовлення документів на ім'я останнього, та на підтвердження своїх слів скинув фотозображення посвідчення добровольця територіальної оборони. Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 домовилися про зустріч неподалік місця проживання ОСОБА_4 в другій половині дня 04.12.2024.
Близько 15:30 год. 04.12.2024 при особистій зустрічі за адресою: АДРЕСА_1 , на п'ятому поверсі ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 , згадане вище посвідчення за що отримав другу частину грошових коштів в розмірі 2500 доларів США, а також провів інструктаж щодо порядку використання виготовлених документів.
04.12.2024 у період часу з 17 год. 50 хв. по 18 год. 15 хв. за участю ОСОБА_5 проведено огляд добровільно наданого останнім посвідчення територіальної оборони, серія НОМЕР_2 , отриманого останнім від ОСОБА_4 .
Вищевказані речі визнані речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з?явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024170000000138 від 15.11.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
05.12.2024 постановою слідчого вилучені під час огляду місця події від 04.12.2024 речові докази - визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання слідчого подане до суду з дотриманням процесуального строку, передбаченого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
У даному випадку метою накладення арешту є збереження речового доказу.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Дослідивши матеріали клопотання, з метою повноти, всебічності та неупередженого розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна та задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході огляду у ОСОБА_5 , а саме: посвідчення територіальної оборони, серія НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Виконання ухвали доручити слідчому у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1