Справа № 645/170/25
Провадження № 1-кп/645/269/25
13 січня 2025 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024226220000376 від 04.09.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, українця, громадянина України, одруженого, військовослужбовця - солдата, оператора 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також п. «а» п. 2.1. ч. 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які наголошують, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та необхідності складання відповідних іспитів для його отримання, затверджених наказом МВС України № 515 від 07.12.2009, достовірно знаючи, що він не отримував у встановленому положенням «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року, Порядку отримання посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 28.06.2024 року ТСЦ 5641 на ім'я ОСОБА_3 , та маючи умисел на подальше використання завідомо підробленого посвідчення водія, бланк якого відповідно до висновку експерта судової технічної експертизи документів № СЕ-19/121-24/28020-ДД від 26.09.2024, не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України, переслідуючи мету використання вищевказаного підробленого документу, усвідомлюючи, що пред'явлення посвідчення водія дозволить йому керувати транспортним засобом, у період часу з 28.06.2024 почав використовувати завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 28.06.2024 ТСЦ 5641 на ім'я ОСОБА_3 .
Так, солдат ОСОБА_3 , 03.09.2024 приблизно о 16 год 00 хв рухався по Салтівському шосе в місті Харкові на автомобілі «FIAT», кольору «хакі», де за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 276, на стаціонарному блокпості був зупинений працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у нього знаходиться при собі підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 28.06.2024 ТСЦ 5641, яке він не отримував у встановленому «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на законну вимогу працівника Харківського зонального відділу ВСП надав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 28.06.2024 ТСЦ 5641 на своє ім'я. Тим самим, ОСОБА_3 використав завідомо для нього підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 28.06.2024 ТСЦ 5641 на ім'я ОСОБА_3 .
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор надав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документу, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того обвинувачений просить призначити йому покарання у виді штрафу, посилаючись на наявність постійного джерела доходів та наявності заощаджень.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Частиною 2 ст. 382 КПК України передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, характеризується як військовослужбовець, який спроможний якісно виконувати службові обов'язки.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, який раніше не судимий, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем та має постійний дохід, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в дохід держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 згідно вимог ст. 124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні Міністерством внутрішніх справ України Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судову технічну експертизу документів за експертними спеціальностями: 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» № СЕ-19/121-24/28020-ДД від 26.09.2024 - 1591 грн. 8 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_3 28.06.2024 ТСЦ 5641, яке було поміщено до паперового конверту та скріплено печаткою, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя