Справа № 645/4511/24
Провадження № 1-кп/645/194/25
13 січня 2025 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальну справу за кримінальним провадженням № 12024221190000909 від 24.06.2024 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоандріанівка, Матвіїво-Курганського району, Ростовської області, громадянин України, який має середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 чт.15, ч. 4 ст. 185 КК України,-
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
У судовому засіданні 13.05.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор вважав, що наявні підстави для задоволення клопотання.
З результатом розгляду клопотання суд приходить до таких висновків.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190000909 від 24.06.2024 року, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому подовжувався, останній раз продовжено воєнний стан Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 р.
Так, 22.06.2024, приблизно о 16 год. 07 хв., ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «РОСТ», який розташований за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 257, де в цей час у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та протиправно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу, підійшов до вітрини торгової зали магазину «РОСТ» та взяв з торгівельного стелажу пляшку віскі «Johnnie Walker Black label» 12 років витримки 40%, 0,5 л у кількості 1 шт., що належить ТОВ «ДЛК Пілот», загальна вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/19737-ТВ від 18.07.2024 становить 1010 гривень 00 копійок.
Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення зазначеного товару, в умовах воєнного стану, направився до виходу з магазину «РОСТ» та, проходивши через касову зону, свідомо вирішив не оплачувати товар на загальну суму 1010 гривень 00 копійок, тим самим виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчене, з причин які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був зупинений співробітниками магазину «РОСТ».
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 - ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
У цьому кримінальному провадженні інкриміноване обвинуваченому діяння вчинене у 2024 році.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення обвинуваченим у лютому-березні 2024 року злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна за епізодом, викладеним вище а даній ухвалі, була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі кримінальне провадження № 12024221190000909 від 24.06.2024 стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
У зв'язку із закриттям провадження у кримінальному провадженні на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, цивільні позови потерпілих суд залишає без розгляду. Проте у даному провадженні цивільні позови не заявлені.
Процесуальними витратами у даній справі є витрати на проведення судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/19737-ТВ від 18.07.2024 р. в сумі 1135 грн. 92 коп.
Судові витрати у зв'язку із закриттям провадження у справі слід віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів за епізодами, провадження за якими підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, п. 4-1 ч .1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285-288, 314, 372, 376, 479-2 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальну справу за кримінальними провадженнями № 12024221190000909 від 24.06.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- пляшка віскі ТМ «Johnnie Walker Black label», яка переданеа на відповідальне зберігання представнику потерпілого - вважати повернутими потерпілому;
- CD-R диск ТМ «Verbatim» (технічні характеристики: 700 Mb/80 min, 52 speed) - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024221190000909 від 24.06.2024 року.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1