Номер провадження № 1-кс/641/49/2025 Справа № 641/197/25
13 січня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000049 від 11.01.2025 року, до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липці Харківського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого 16.09.2024 року вироком Полтавського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.186, ч.3 ст.187 КК України до покарання у вигляді 8 років 8 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова 13.01.2025 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 11.01.2025 приблизно о 03:50 в період дії воєнного стану невстановлена особа через вікно проникла до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрала майно, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
За даним фактом СВ ВП № 2 Харківського районного управління № 1 ГУ НП в Харківській області розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025221150000049 від 11.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , під час воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 , 11.01.2025 приблизно о 03:45 перебував поблизу будинку АДРЕСА_4 , де в нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, через вікно незаконно проник до квартири АДРЕСА_3 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи всередині квартири, таємно викрав належний ОСОБА_8 планшет ТМ «Doogee T30 Pro 8/256Gb Space Gray», який знаходився в кімнаті квартири в тумбі.
Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
11.01.2025 року ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні даного злочину було затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_5 , у відповідності до ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
На даний час існує ряд ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку органу досудового розслідування, для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
1) підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності, оскільки з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі, а також відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, офіційного стабільного заробітку, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду в України або за її межами з метою уникнути передбаченої відповідальності.
3) підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може здійснювати тиск та незаконно впливати на потерпілого та свідків по даному кримінальному провадженню, з метою зміни ними свідчень;
5) підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований, у нього відсутні законні джерела доходу, він не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий та підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину проти власності. Викладене може свідчити про стійку антисоціальну поведінку ОСОБА_5 , а також про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі з корисливою спрямованістю, що є його джерелом доходу.
З огляду на викладене, прокурор та слідчий зазначають, що є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечує, просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснив, що він з 06.01.2025 року проходить лікування з діагнозом "гострий панкреатит", в зв'язку з чим просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання про застосування запобіжного заходу заперечує. У судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки, проживає з тіткою. Дійсно він підозрюється у вчинення тяжкого злочину, однак запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту міг би гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.
Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого його злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, а саме: протоколами огляду місця події від 11.01.2025 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.01.2025 на підставі ст. 208 КПК України, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11.01.2025 року, постановами про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий (останній раз 16.09.2024 вироком Полтавського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 186, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 8 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна).
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити вчиняти аналогічне кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, а зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розгляду, існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від суду та впливати на потерпілого та свідків.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Посилання захисту на те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків. Доказів на підтвердження необхідності проходження ОСОБА_5 лікування, а також неможливості такого лікування в умовах утримання особи в установі попереднього ув'язнення стороною захисту суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та призначає заставу у розмірі 121120 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з 11-19 год. 11.01.2025 року.
Строк дії ухвали до 11.03.2025 року.
Розмір застави визначити в сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA208201720355299002000006674 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі № 641/197/25, ОСОБА_5 (Комінтернівський районний суд м. Харкова), до сплину терміну тримання під вартою.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13.01.2025 о 16-50.
Слідчий суддя ОСОБА_1