Справа № 387/1277/24
Номер провадження по справі 3/387/2/25
08 січня 2025 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засідання Ірхи Т.О.
захисника (в режимі відеоконференції) Рясного В.Д.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоско-Забузьке Вільшанського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
На розгляд Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з ВП №2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №127732 від 12.09.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 387/1277/24, номер провадження 3/387/774/24.
За клопотанням захисника адвоката Рясного В.Д., суд, постановою від 04.12.2024, викликав для допиту у судовому засіданні старшого сержанта відділення поліції №2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Медвідь А.В., судове засідання у справі призначив на 08 січня 2025 року на 14 годину 00 хвилин.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рясний В.Д. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 . При цьому захисник посилався на наступне. Так, з матеріалів відеофіксації неможливо встановити ту обставину, що ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом 12.09.2024. Крім того, під час огляду на стан сп'яніння працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 право проїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніня, не з'ясовано, чи погоджується він з результатом огляду. При цьому в матеріалах справи наявне направлення водія транспортного засобу на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану сп'яніння, проте таке направлення складено з порушенням, позаяк останнє не містить часу його складання. Також захисник зауважив на тому, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права, повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і становить, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається 0,5 проміле. Тому захисник вважає, що показники технічного приладу 0,34 проміле, згідно норм міжнародного права, є природною нормою алкоголю повітря у повітрі, що видихається.
Допитаний в судовому засіданні старший сержант відділення поліції №2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Медвідь А.В. підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №127732 від 12.09.2024. Пояснив, що матеріалами відеофіксації підтвердужється факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Суд, заслухавши пояснення захисника, показання працівника поліції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №127732 від 12.09.2024, ОСОБА_1 12.09.2024 об 11 годині 02 хвилини керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини та нечітка мова. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 6810. Відповідно до тесту № 8208 результат огляду становить 0,34 ‰.
Відповідно до вимог п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною зазначеного адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.
Відповідно до п. 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі 404/4467/16 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Однак, як вбачається з оглянутого судом відеозапису, ОСОБА_1 не був зупинений під час керування транспортним засобом, а навпаки видно, що транспортний засіб стоїть і не здійснює руху, а отже, з наданого відеоматеріалу неможливо встановити факт керування транспортним засобом. Під час розмови працівників поліції з ОСОБА_1 відсутній факт погодження з фактом керування.
Огляд водія на стан сп'яніння повинен проводитись лише у випадках, коли було зупинено особу під час керування транспортним засобом і якщо поліцейським були встановлені ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Факт зупинки транспортного засобу поліцейським також не встановлено та з наданого відеозапису не вбачається.
Отже, зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд зазначає, що проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Із дослідженого судом відеозапису встановлено, що після того, як працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці, ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду, результат приладу Драгер показав 0,34 %. Водночас, поліцейський не запитав ОСОБА_1 чи погоджується він із вказаним показником та не отримав відповіді від останнього. Крім того, працівник поліції не роз'яснив, що у разі не згоди із вказаним показником, водій має право на повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, а лише констатував, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та відносно нього буде складено адміністративні матеріали. При цьому на пропозицію ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі працівник поліції повідомив, що вже пізно, позаяк протокол про адміністративне правопорушення вже складено.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, працівники поліції, в порушення п. п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції, після проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, не запитавши, чи згоден останній з результатами огляду, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Тому огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та є недійсним.
Показання старшого сержанта відділення поліції №2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Медвідь А.В. щодо фактукерування ОСОБА_1 транспортним засобом та дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння спростовуються матеріалами справи, тому суд ставиться до них критично.
При розгляді справи відповідно до приписівст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КупАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не відповідають закону, не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів.
Згідно зст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених підстав, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є недоведеною.
Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, в його сукупності, суд дійшов, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України.
На підставі викладеного, керуючись , ст. 130, п. 1 ч.1 ст.247, ст.ст. 276, 277, 279, 280, 283, КУпАП, суд
Клопотання захисника Рясного В.Д. про закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП задовольнити.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 13.01.2025
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО