Справа №: 343/2694/24
Провадження №: 3/343/36/25
13 січня 2025 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, востаннє 04.04.2024 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.2 ст.173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Правопорушення вчинено за таких обставин:
23 грудня 2024 року близько 18:00 год ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, у вчиненому розкаявся.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 250837 від 23.12.2024, в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, поставленого у провину ОСОБА_1 , зміст якого вже описаний вище. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що підтвердив своїм підписом. Від дачі пояснень ОСОБА_1 відмовився згідно ст.63 Конституції України (а.с. 1);
- даними рапорта чергового відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, з якого вбачається, що 23.12.2024 о 18:39 год надійшло повідомлення зі служби «102» від ОСОБА_2 про те, що її чоловік вчиняє домашнє насильство (а.с.3);
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.12.2024, згідно з якою від ОСОБА_2 прийнято усну заяву про те, що 23.12.2024 близько 18:00 год її чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив конфлікт, під час якого висловлювався нецензурними словами, погрожував їй, в зв'язку з чим просить притягнути його до адміністративної відповідальності (а.с.4-5);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 23.12.2024, з яких встановлено, що її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме: висловлювався на її адресу нецензурними словами, погрожував фізичною розправою (а.с.6);
- даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.12.2024 кривдника ОСОБА_1 (а.с.7);
- даними постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу було вже піддано адміністративному стягненню.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, оскільки обставин, що обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якою його визнано винуватим, обравши його у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190,00 грн.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190,00 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету-22030106) - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: І.І.Керніцький