Справа № 932/9630/24
Провадження № 2/932/3994/24
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
06 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Ярощук О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визнання квартири особистою приватною власністю одного з подружжя (в порядку ст. 49 ЦПК України) -
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про поділ майна колишнього подружжя.
31 грудня 2024 року до початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визнання квартири особистою приватною власністю одного з подружжя.
У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Суд, дослідивши матеріали зустрічного позову, встановив, що подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем за зустрічним позовом, на виконання відповідних вимог закону, вказано ціну позову у розмірі 1 940 279, 20 грн. При цьому позивачем за зустрічним позовом не зазначено та не додано до зустрічного позову доказів на підтвердження зазначеної ціни позову.
Суд звертає увагу позивача на те, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема пунктом 2 частини 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому у пункті 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Всупереч вказаним вимогам закону позивачем не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відтак, позивачу за зустрічним позовом слід надати звіти про оцінку які підтверджують дійсну вартість майна, з приводу якого у сторін виник спір, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 38.6 кв.м.
За результатами проведеної оцінки та з урахуванням наведеного вище, позивачу за зустрічним позовом необхідно зазначити ціну позову та визначити відповідну суму судового збору.
Позивачем за зустрічним позовом було прийнято рішення сплатити максимальний розмір судового збору у розмірі 15 140,00 грн., номер платіжної інструкції 0.0.4094918435.1.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже позивачем на виконання вказаних вимог закону, потрібно надати суду актуальний (станом на дату звернення до суду з зустрічним позовом) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - квартири квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 38.6 кв.м.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та уточнити судового збору.
Суд вважає за необхідне також звернути увагу позивача на положення ч. 9 ст. 43 ЦПК України, відповідно до яких, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду зустрічної позовної заяви постановляє ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суддя -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визнання квартири особистою приватною власністю одного з подружжя (в порядку ст. 49 ЦПК України) - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали
Про усунення недоліків позивачу по зустрічній позовній заяві необхідно повідомити суд шляхом:
- надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення зустрічного позову;
- зазначити ціну зустрічного позову та визначити відповідну суму судового збору (з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову);
- надати суду актуальний (станом на дату звернення до суду з зустрічним позовом) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - квартири квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 38.6 кв.м.;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
-надати оновлену зустрічну позовну та додати до оновленої зустрічної позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Роз'яснити позивачу по зустрічному позову, що у разі невиконання вказаних вимог зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Оксана Ярощук