Ухвала від 13.01.2025 по справі 478/618/19

Справа №478/618/19 пров. №1-кп/478/10/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Під час судового розгляду, після дослідження доказів, що надані стороною обвинувачення, обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимими докази в порядку ст. 89 КПК України.

Так, стороною захисту зазначено, що у разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб'єктом проведення процесуальних дій. Проте, не зважаючи на приписи КПК України та «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», начальник другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 без передбачених процесуальних повноважень в кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року, доручив 29.03.2017 року проведення досудового розслідування слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Посилаючись на те, що заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_11 , виніс 17.10.2018 року постанову про зміну групи прокурорів до якої включено ОСОБА_9 , та який саме з цього моменту міг здійснювати досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, просили суд визнати очевидно недопустимим доказами у кримінальному провадженні №12017040230000060 від 12.01.2017 року, а саме: клопотання про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні ( а.к.п.45-46 т.5); ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.08.2018 року про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні (а.к.п.47-48 т.5); журнал судового засідання від 29.08.2018 року та аудіо носій серійний номерний знак « НОМЕР_1 » (а.к.п.49-51 т.5)

Обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Слід зазначити, що доказами у кримінальному провадженні, згідно зі ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Клопотання сторони захисту щодо визнання очевидно недопустимими - клопотання про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні ( а.к.п.45-46 т.5); ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.08.2018 року про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні (а.к.п.47-8 т.5); журнал судового засідання від 29.08.2018 року та аудіо носій серійний номерний знак « НОМЕР_1 » (а.к.п.49-51 т.5), не підлягає задоволенню, оскільки самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК.

Керуючись ст. ст. 85-89, 94, 371-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими, - відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1