Cправа № 127/7969/24
Провадження № 1-кс/127/3550/24
Іменем України
24 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
представника особи, яка подала скаргу, адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в режимі відеоконференції скаргу засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист слідчого №5143 кп/х/14-01-04-7194/2024 від 17.02.2024),-
Засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист слідчого №5143 кп/х/14-01-04-7194/2024) від 17.02.2024, з чим він погодитись не може, тому на підставі ст.ст. 303, 306, 307 КПК України просить зобов'язати четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою-повідомленням про злочин.
В судове засідання, яке проводилося в режимі відеоконференції з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)», особа, яка подала скаргу, - засуджений ОСОБА_4 , як повідомила уповноважена особа установи, відмовився виходити в приміщення конференцзв'язку для розгляду скарги.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 пояснення суду не надала, зіславшись на те, що вона не узгодила позицію щодо пояснень зі своїм довірителем ОСОБА_4 , разом з тим, на питання головуючого, чи підтримує вона скаргу ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 повністю підтримала вимоги ОСОБА_4 .
Представник четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, у судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист за підписом керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_5 про розгляд скарги у відсутність їх представника. Крім того, зазначив, що на даний час відсутня кримінальна відповідальність за винесення суддею рішення (рішень) на неправосудність яких посилається заявник ОСОБА_4 , оскільки ст. 375 КК України була визнана неконституційною та відповідно її норми втратили чинність. Інші норми Кримінального кодексу України не поширюються на випадки винесення суддею будь-якого рішення (рішень) під час судового розгляду, за обставин, на які посилається ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 подав заяву - скаргу від 25 січня 2024 року про кримінальне правопорушення до Офісу Президента України, яка була прийнята та в подальшому скерована для розгляду до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.
У своїй заяві - скарзі ОСОБА_4 просив порушити кримінальне провадження щодо судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 , рішення якого скасовувалися апеляційною інстанцією.
Згідно з листом за підписом керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_5 №514зкп/х/14-01-04-7194/2024 від 17.02.2024, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому, розглянуто звернення ОСОБА_4 щодо можливих неправомірних дій судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 , а також з інших питань. Вивченням доводів, викладених у заяві ОСОБА_4 , обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв'язку із чим підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на даний час не вбачається.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, КПК України містить безумовний обов'язок внести про кримінальне правопорушення невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а відмова у прийнятті та реєстрації такої заяви чи повідомлення не допускається.
Разом із тим, цей обов'язок виникає лише у випадку подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а не будь-якої заяви взагалі.
Так, відповідно до п.п. 2 п. 1 Розділу ІІ «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 КК України злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, слідчий суддя має з'ясувати, чи можна розглядити заяву - скаргу ОСОБА_4 , як заяву про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на її зміст. У даному контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить об'єктивні дані, які дійсно вказують на існування реального факту вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення; відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Таким чином, аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 вбачається, що наведені у ній обставини не вказують на вчинення дій, які складають об'єктивну сторону будь-якого злочину (кримінального правопорушення), тому підстави для внесення відомостей за заявою-скаргою ОСОБА_4 відсутні.
Таким чином, слідчий суддя не знаходить в заяві- скарзі ОСОБА_4 достатніх об'єктивних відомостей для того, щоб вважати її заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно у посадової особи четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому не виникало обов'язку внести викладені в заяві-скарзі ОСОБА_7 відомості до ЄРДР.
На підставі вищезазначеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист слідчого №5143 кп/х/14-01-04-7194/2024 від 17.02.2024), слід відмовити.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист слідчого №5143 кп/х/14-01-04-7194/2024 від 17.02.2024), - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8