Справа № 146/386/22
"08" січня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020200000039 від 30 березня 2022 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Іванівка, Уманського району Черкаської області, громадянка України, освіта вища, одружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину, займала посаду бухгалтера відділу освіти, спорту, культури та туризму Томашпільської селищної ради, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
У провадженні судді Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2024 року вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам процесуального законодавства. Зокрема зазначив, що обвинувальний акт не конкретизує умисел ОСОБА_5 , не зазначає чи діяння охоплювалися єдиним умислом, в частині обвинувачення за всіма епізодами ст. 358 КК України в обвинувальному акті взагалі відсутня конкретизація способу вчинення злочину, якими саме умисними діями охоплювалися злочинні діяння і взагалі відсутній конкретний опис суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, обставини вчинення інкримінованих правопорушень є неконкретними, а обмежуються лише коротким викладом. За таких обставин стороні захисту незрозуміло від якого обвинувачення необхідно проводити захист, оскільки в обвинувальному акті відсутнє конкретне формулювання обвинувачення. Зміст обвинувачення, висунутого ОСОБА_5 досудовим розслідуванням не відповідає диспозиції кримінального закону та не розкриває суть обвинувачення, яке, виходячи із визначених законом ознак є неконкретним.
Обвинувачена ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта.
Представник потерпілого ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні щодо вирішення даного клопотання захисника обвинуваченої покладається на розсуд суду.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши клопотання захисника обвинуваченої приходить до наступного висновку.
За змістом положень статей 110, 290, 291 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, складається слідчим та затверджується прокурором після повідомлення підозрюваного та захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Завданням підготовчого провадження є перевірка наявності підстав для призначення судового розгляду, в якому суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність правових підстав для прийняття судових рішень, передбачених частиною 3 статті 314 КПК України.
Порядок складання обвинувального акту, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту передбачено ст.291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням статті 291 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором.
Даний обвинувальний акт складено 29 квітня 2022 року слідчим СВ Відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_7 та затверджено 29 квітня 2022 року начальником Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме згідно з положеннями ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті відображено всі необхідні відомості, які він має містити, зокрема анкетні відомості обвинуваченої, потерпілого, викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.
Визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Щодо відсутності формулювання обвинувачення суд зазначає, що обставини, на які в своєму клопотанні посилається захисник, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, можуть бути підтверджені, або спростовані виключно під час судового розгляду кримінального провадження по суті у судовому засіданні. Питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченої також може бути вирішено судом за наслідками судового розгляду.
Доводи сторони захисту про відсутнє конкретне формулювання обвинувачення, суд до уваги не приймає, оскільки зміст ст. 291 КПК України розширеному тлумаченню не підлягає і прокурор, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, виклав у обвинувальному акті всі обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, і відповідно цим обставинам формулювання обвинувачення, тому суд не вправі в ході підготовчого судового засідання надавати оцінку змісту зазначеним прокурором відомостям у даному процесуальному документі та формулюванню обвинувачення.
В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п. «а» частини третьої ст.6, є негайна та детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. При цьому є пріоритетним неформальне розуміння поняття «обвинувачення».
Отже, посилання сторони захисту на те, що прокурором в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, тому встановити суть обвинувачення неможливо, суд не бере до уваги, оскільки на даній стадії кримінального провадження суд не наділений повноваженнями надавати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, які підлягають встановленню та дослідженню в ході судового розгляду.
Таким чином, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 містить необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України. Виходячи зі змісту ст. ст. 314-315 КПК України, встановлення та доведення обставин скоєння злочину, кваліфікація дій обвинуваченої, не може бути предметом судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання, оскільки вказані питання підлягають вирішенню судом під час судового розгляду.
У відповідності до правової позиції касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 3 липня 2019 року по справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Обставини, на які покликається захисник обвинуваченої, як підстави повернення обвинувального акту, фактично зводяться до заперечення обвинувачення та спростування обставин вказаних прокурором кримінальних правопорушень, що є виключно предметом стадії судового розгляду кримінального провадження, а не підставами повернення обвинувального акту.
За наведених обставин в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої про повернення обвинувального акта належить відмовити.
Керуючись ст. 291, 314-317 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 10 січня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1