Справа номер 128/4316/24
Провадження номер 2/145/259/2025
13.01.2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.
за участю секретаря судових засідань Кушко А.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
в особі представника позивача - адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни
до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Ківассо, провінція Турин, Італійська Республіка, громадянина Італійської Республіки, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
про розірвання шлюбу
02.12.2024 до Тиврівського районного суду Вінницької області із Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла цивільна справа № 128/4316/24.
Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 31.10.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданою та підписаною представником згідно з ордером Чернілевською Русланою Віталіївною , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю на розгляд до Тиврівського районного суду Вінницької області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 15.08.2020 ОСОБА_1 та громадянин Італійської Республіки ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) було зроблено відповідний актовий запис №1280. Спільних дітей, народжених під час перебування у зареєстрованому шлюбі, сторони не мають. Останніми роками шлюбні відносини між сторонами погіршилися, причинами чого стали їх протилежні погляди на сімейне життя та обов'язки, що призвело до відсутності взаєморозуміння між ними та розходження поглядів на подальше спільне проживання як сім'я. На даний час сімейні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, вони не проживають спільно, у відносинах сторін втрачені всі фізичні та духовні з'язки, що притаманні подружжю, між ними відсутнє взаєморозуміння. Сторони приймали заходи для збереження сім'ї, але це не призвело до позитивних результатів і вони прийшли до висновку, що їх подальше спільне життя, а також відновлення сімейних відносин неможливе. Строк на примирення сторонам позивачка просить не надавати, оскільки вважає, що це не покращить стан їх шлюбних відносин з відповідачем. Просить розірвати шлюб, строк для примирення не застосовувати, розглянути справу за її позовом до відповідача про розірвання шлюбу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_1 ".
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документу, наявної в матеріалах справи, представник позивачки 12.12.2024 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі.
В позовній заяві зазначена остання відома адреса місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 03.12.2024 № 941532, інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не знайдено.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області № 13/17579 від 04.12.2024, які надійшли на адресу суду 05.12.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим не значиться. 24.02.2023 знятий з реєстрації (по заяві власника житла про зняття з реєстрації).
Згідно відповіді старости Яришівського старостинського округу Лука-Мелешківської сільської ради від 05.12.2024 № 03-07/97 ОСОБА_2 з 24.02.2023 знятий з реєстрації місця проживання (заява власника житла).
16.12.2024 на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик ОСОБА_2 до суду.
Отже, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило. Відзив відповідач не подав.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України, розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із досліджених судом доказів вбачається, що 15.08.2020 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 5). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що фактично шлюб розпався, подружжя не підтримує шлюбних стосунків, не веде спільного господарства та спільно не проживає. Взаємні почуття та взаємоповага одне до одного втрачено. Подружжя має різні погляди на життя і різні плани щодо майбутнього. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім'ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім'ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 15.08.2020 року, актовий запис №1280.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13 січня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Вінниця Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Ківассо, Провінція Турин, Італійська Республіка, громадянин Італійської Республіки, місце проживання: АДРЕСА_3 , останнє відоме місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_2
Суддя Патраманський І. І.