Справа № 141/711/24
Провадження №2/141/25/25
09 січня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 141/711/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
04.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона разом із відповідачем мають трьох спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час діти проживають разом із позивачем ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні, оскільки відповідач коштів на забезпечення дітей не надає, а з червня 2024 року проживає окремо від сім'ї у м. Вінниця.
Оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, ОСОБА_1 просить суд стягувати відповідача аліменти на свою користь на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 11.11.2024 провадження у справі № 141/711/24 відкрито, розгляд справи вирішено проводити 10.12.2024 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання, призначене на 10.12.2024, не відбулось та було відкладено на 09.01.2025, у зв'язку з неявкою сторін.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 09.01.2025 повторно не з'явилася.
Натомість, 08.01.2025 на електронну адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 від 08.01.2025 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи № 141/711/24 шляхом скеровування коресподенції суду по місцю реєстрації, однак в судове засідання 09.01.2025 повторно не з'явився, відзив на позов не подав, причини поважності неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.
При цьому, конверт з кореспонденцією суду (ухвала суду від 11.11.2024 та позовна заява з додатками), надісланий на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 2, 4, 6, 7 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності відповідача суд враховує, що провадження по даній справі відкрито 11.11.2024, строки для подання заяв по суті справи, визначених статями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, а відзив та зустрічний позов на позовну заяву в строки встановлені ухвалою суду від 11.11.2024 відповідачем подано не було.
Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначені фактичні обставин справи, суд доходить висновку про можливість розгляду справи № 141/711/24 за відсутності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи №141/711/24, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як убачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 18.06.2022 Вінницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 276. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.09.2020 виконавчим комітетом Зарудянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19.04.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 24.04.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 .
Згідно довідки № 37/08.00.11-10, виданої 10.10.2024 Оратівським старостинським округом Оратівської селищної ради, до складу сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_3 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 (син), ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання трьох дітей у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючись щодо спірних правовідносин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Частиною першою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Як вбачається з частини 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК України).
Також відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом установлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні. Натомість, домовленість між сторонами щодо утримання дітей не досягнута, а тому право позивача на отримання від відповідача аліментів підлягає захисту.
Також суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дітей до їх повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, який відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також той факт, що відповідач працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів неможливості сплати аліментів на утримання дітей у заявленому до стягнення позивачем розмірі.
За вказаних фактичних обставин справи № 141/711/24, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей сторонами, взаємний обов'язок батьків по їх утриманню, суд доходить висновку, що розумним та справедливим розміром аліментів на утримання трьох малолітніх дітей, який підлягає стягненню з відповідача, є частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. При цьому, зазначений розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Також згідно ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 19, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 274, 354, 430 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягнення від 04.11.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
4. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 13.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).
Суддя С.В. Климчук