Справа № 138/2994/24
Провадження №:2-др/138/4/25
Іменем України
13 січня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Томай Катерини Олександрівни про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
На розгляді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебувала вказана вище цивільна справа. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 31.12.2024 позов задоволено частково, вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2024 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років, а також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 12 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
03.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Томай К.Л. про ухвалення у справі додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заява мотивована тим, що у зв'язку із розглядом даної справи позивач понесла витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 11000,00 грн. До вказаної заяви адвокатом подані докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
08.01.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат. Заперечення мотивовано тим, що позивачем при зверненні з заявою про стягнення судових витрат не дотримано вимог, передбачених чт. 137 ЦПК України, а саме договір, додаткова угода та акт виконаних робіт мають загальний характер без детального опису виконаних адвокатом робіт та кількості годин, витрачених на роботу. Також до заяви не додано підтвердження виконання таких робіт. Крім того, на думку відповідача, дана справа не відноситься до категорії складних справ, а відтак розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру. За вказаних обставин, враховуючи також, що позов задоволено частково, відповідач вважає, що заява позивача про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню.
Ознайомившись з матеріалами справи, змістом заяви та доданими до неї документами, а також дослідивши зміст заперечення, суд приходить до такого висновку.
Суд встановив, що 31.12.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області ухвалене рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, яким позов задоволено частково.
При зверненні до суду з позовом представник позивача адвокат Томай К.О. в позовній заяві зазначила, що попередньо визначений розмір витрат на правову допомогу складає 11000 грн. та належно оформлений розрахунок понесених судових витрат на правничу допомогу, докази таких витрат будуть подані під час розгляду даної справи.
Частина 1 ст. 246 ЦПК України визначає, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До матеріалів справи долучено документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, пов'язані з розглядом справи, а також документи, що підтверджують представництво інтересів позивача адвокатом, а саме: ордер серії АВ № 1158188 від 08.10.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10442/10 адвоката Томай К.О.; копію Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 28.08.2024; копію додаткової угоди № 1 до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 03.01.2025; копію акта виконаних робіт (наданих-отриманих послуг) від 03.01.2025.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 8 сказаної вище статті розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18 та від 13.10.2020 у справі № 922/3706/16).
Суд встановив, що відповідно до ордеру серії АВ № 1158188 від 08.10.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10442/10, Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 28.08.2024 ОСОБА_1 та адвокат Томай К.О. домовились, що адвокат приймає на себе зобов'язання надавати замовнику правову допомогу (юридичні, адвокатські послуги) на умовах передбачених договором та представляти його інтереси в правоохоронних органах (в тому числі суді), державних органах, зокрема в Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області по всіх питаннях, в тому числі, які стосуються стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання. Замовник за вказаним договором зобов'язалась своєчасну оплачувати роботу адвоката, обумовлено договором, а також додаткові послуги та витрати, якщо вони виходять за межі доручення.
Згідно з Розділом 3 договору замовник зобов'язується за виконанні роботи виплатити виконавцю винагороду в розмірі, який обумовлюється додатковою угодою до даного договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання адвокатських послуг від 03.01.2025, сторони домовились доповнити розділ 3 «Оплата доручення та порядок розрахунків» Договору паро надання адвокатських послуг від 28.08.2024 наступним пунктом: замовник зобов'язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар) та відшкодувати витрати понесені виконавцем станом на дату підписання вказаної Додаткової угоди № 1 в розмірі 11000,00 грн.
Відповідно до Акта виконаних робіт (наданих-отриманих послуг) до Договору про надання адвокатських послуг від 03.01.2025 адвокатом Томай К.О. були надані наступні послуги: зустрічі, консультація клієнта, узгодження правової позиції з урахуванням судової практики, оформлення повноважень, вивчення та аналіз наданих замовником документів та доказів, збір інформації щодо предмета позову, пошук інформації у державних реєстрах, збір інформації щодо сторін по справі, вивчення, аналіз документів (3 год. - 4542,00 грн.); підготовка, оформлення та подання до суду позовної заяви із додатками (3 год. - 4542,00 грн.); підготовка, оформлення /вручення /направлення та подання до суду та відповідачу відповіді на відзив на позовну заяву (1 год. - 1514,00 грн.). Всього 11000 грн.
Отже, наданими представником позивача доказами на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу та матеріалами цивільної справи (зокрема позовною заявою з доданими до неї документами, відповіддю на відзив на позовну заяву з доданими документами) підтверджується як розмір винагороди адвоката у розмірі 11000 грн., так і факт отримання позивачем послуг адвоката на виконання укладеного між ними Договору про надання адвокатських послуг в межах розгляду даної цивільної справи.
За таких підстав суд відхиляє посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат відсутність детального опису виконаних робіт, кількості годин, витрачених на роботу та доказів на підтвердження виконаних робіт (детального розрахунку суми судових витрат понесених позивачем).
Враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами,суд вважає, що представником відповідача не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат, в той час як витрати на правничу допомогу, які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, зважаючи на норми ст. 141 ЦПК України, а також те, що судом вимоги позивача було задоволено частково в сумі 1700 грн. щомісячно, що становить 34% від заявлених вимог (5000 грн. щомісячно), а відтак з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 3740,00 грн.
Керуючись ст. 2 ч. 3 п. 12, 133, 134, 137, 138, 141, 246 ч. 1, 259 ч. 1, 2, 270, 269-272 ЦПК України суд, -
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3740 (три тисячі сімсот сорок) гривень 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Т.Ю. Холодова