Справа № 138/3317/24
Провадження №:2/138/163/25
06 січня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку в спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100043545. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 10000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 29.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги № 05Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги за Кредитним договором № 100043545, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Крім того, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого, а також згідно Додатку №1 до договору позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 100043545. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку з повернення кредиту в строк, передбачений Кредитним договором. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 44500,00 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 10000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 33500,00 грн. та заборгованості за комісією в сумі 1000 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 20.11.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та надано строк для подання відзиву.
06.01.2025 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явився. В прохальній частині позовної заяви представник позивача позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи провести без його участі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в тому числіі відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, до суду не з'явився без повідомлення причин своєї неявки, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахуванням викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 12.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100043545, за умовами якого кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (а.с. 28-31).
Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток (п. 6.1 Договору).
Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 відображено у Анкеті-заяві на кредит № 100043545 від 12.04.2021 (а.с. 9).
Згідно з п. 1.2.-1.4., 2.1. Кредитного договору, сума (загальний розмір) наданого ОСОБА_1 кредиту становить 10000 грн., який надається строком на 20 днів з 12.04.2021 по 02.05.2021 шляхом переказу на картковий рахунок позичальника.
12 квітня 2021 року ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 26692721 від 12.04.2021 (а.с. 39).
В пунктах 1.5.-1.7. Кредитного договору передбачено, що загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4500,00 грн. в грошовому виразі та 821,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка); орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 14500,00 грн.; комісія за надання кредиту - 1000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом - 3500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,75 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована.
Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно пункту 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
До позовної заяви позивачем приєднано Графік платежів за договором про споживчий кредит №100043545 від 12.04.2021 як Додаток №1 до Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту №100043545 як Додаток №2 до Кредитного договору (а.с. 32-33).
Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.
Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З цього слідує, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За таких обставин суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит № 100043545 від 12.04.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 10000,00 грн., а відтак і факт укладення кредитного договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
29.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги № 05Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 100043545від 12.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 28-35).
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Реєстром боржників та платіжними інструкціями про сплату коштів за договором відступлення прав вимоги(а.с. 59, 43-44).
Як вбачається з витягу з Додатку до Договору відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 100043545 від 12.04.2021 загальна сума заборгованості за яким станом на 29.07.2021 становила 44500 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 33500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с. 59).
Також 24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» права грошової вимоги за Договором про споживчий кредит № 100043545від 12.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 34-36).
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Реєстром боржників та платіжною інструкцією про сплату коштів за договором факторингу (а.с. 8).
Як вбачається з витягу з Додатку до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 100043545 від 12.04.2021 загальна сума заборгованості за яким станом на 24.01.2022 становила 44500 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 33500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1000 грн. - сума заборгованості за комісією.
Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100043545 від 12.04.2021 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2021 становить 44500 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 33500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками нарахована первісним кредитором за період з 13.04.2021 по 01.07.2021; 1000 грн. - сума заборгованості за комісією заборгованість за процентами (а.с. 11-13).
З вказаного розрахунку вбачається, що за період з 13.04.2021 по 02.05.2021 відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом згідно п. 1.5.2 Договору, сума яких становила 175,00 грн. за кожен день. Починаючи з 03.05.2021 договір було пролонговано на стандартних умовах та нарахування процентів здійснювалось згідно п. 1.6 договору, їх розмір за кожен день з 03.05.2021 по 01.07.2021 становив 500,00 грн.
Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним.
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано кредит в розмірі 10000,00 грн., строком користування кредитом на 20 днів з пролонгацією, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,75 % в день за зниженою процентною ставкою та 5,00 % в день за стандартною процентною ставкою, з остаточним днем повернення кредиту згідно Графіку платежів, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, надані адвокатом Білецьким Б.М. у сумі 6000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024; копію додаткової угоди №100043545 від 30.09.2024 до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024; детальний опис робіт на суму 6000 грн. за 5,5 год., що включає: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (1500 грн. за 1 год.) - 1,5 год. = 2250 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (1000 грн. за 1 год.) - 3 год. =3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (750 грн. за 1 год.) - 1 год. =750 грн.; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.09.2024, копію платіжної інструкції № 791 від 30.09.2024 про сплату позивачем на рахунок ОСОБА_2 6000 грн. згідно договору про надання правової допомоги (а.с. 15, 38, 45, 55, 60)
Разом з тим, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.
При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є завищеними.
Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44500,00 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «Пінг-Понг» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом «правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг-Понг»» (1,5 год. - 2250 грн.) та «формування додатків до позовної заяви (письмові докази)» (1 год. - 750 грн.), як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви (3 год. - 3000 грн.), а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог ТОВ «ФК «Пінг-Понг» про стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем витрат пов'язаних з правовою допомогою.
Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 280-283, 289ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за Кредитним договором № 100043545 від 12.04.2021 в розмірі 44500 (сорок чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (код ЄДРПОУ 43657029) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», місцезнаходження: вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43657029.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Т.Ю. Холодова
Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року