Справа № 175/182/25
Провадження № 1-кп/175/20/25
13 січня 2025 року смт Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12024053390000423 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Станічно-Луганського району, Луганської області, громадянину України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, який особою з інвалідністю не являється, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, який офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий: 18.07.2001 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.2 ст.17, ч.3 ст.81 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 680 грн., 03.12.2002 року вироком Барвінківського районного суду Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці, 17.10.2008 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, 18.04.2013 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч. 2 ст., ч.2 ст.311 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з додатковим покаранням у виді конфіскації майна та 08.05.2023 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,
ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, який набрав законної сили 08.06.2023 та, будучи письмово повідомленим відділом № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з порядком та умовами відбування покарання у вигляді штрафу, з наслідками несплати штрафу, та попередженим про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати штрафу, діючи умисно, з мотивів зневаги до судового рішення та з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у вигляді штрафу, не сплатив вказаний штраф.
Так, ОСОБА_3 , всупереч вимогам ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо сплати штрафу, призначеного йому вищезазначеним вироком суду, впродовж місячного строку після набрання вироком законної сили та повідомлення про це відділ № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу, відповідних дій не вчинив, у зв'язку із чим відділом № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська спрямовано подання про розстрочку ОСОБА_3 несплаченої суми штрафу, та ухвалою вказаного суду від 29.02.2024 вказаний штраф розстрочено на десять платежів, однак ОСОБА_3 , продовжуючи свої дії, пов'язані з ухиленням від сплати штрафу не здійснив жодного платежу в рахунок розстрочки, у зв'язку із чим відділом № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська спрямовано подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, однак суд відмовив у його задоволенні.
Засуджений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою ухилення від сплати штрафу, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та ст. 26 КВК України, без поважних причин, умисно ухилився від виконання кримінального покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2023 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, а саме: без поважних причин офіційно не працював і не вживав заходів для офіційного працевлаштування, не вчинив жодних дій на виконання рішення суду, свої доходи у виді грошових коштів витрачав на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України, а саме: ухилення засудженого від сплати штрафу.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 у порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 07.01.2025 року, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 від 06.01.2025 року, яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме: ухилення ухиленні засудженого від сплати штрафу.
Також, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працюючого, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставину згідно ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання та істотно знижує тяжкість вчиненого проступку, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 389 КК України, у виді пробаційного нагляду із покладенням передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України обов'язків на строк, який обчислюється з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Остаточне покарання ОСОБА_3 має бути призначене за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, що призначається за ч.1 ст.309 КК України.
Призначене обвинуваченому покарання, буде відповідати принципу справедливості покарання та відповідати його меті - виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, та не буде становити особистий надмірний тягар для особи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 389 КК України, статтями 2, 94, 100, 302, 368-371, 373-376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на органи пробації за місцем його проживання.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, та пробаційний нагляд 1 рік виконувати самостійно.
На підставі ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Роз'яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1