Справа № 227/2553/24
(3/199/257/25)
іменем України
13.01.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 17211 КУпАП
Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 з 07.10.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа про адміністративне правопорушення № 227/2553/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17211 КУпАП передана в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В. 30.12.2024.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 № 223 від 30.07.2024 встановлено, що 29.07.2024 року близько 01:30 години, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , старший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби, в районі виконання бойового завдання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та повернувся до місця служби близько 07:00 години 30.07.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 17211 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи в приміщенні суду під розписку, в якій ОСОБА_1 поставив власний підпис, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
Крім того, судом в повному обсязі було задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 08.01.2025, надавши останньому достатнього проміжку часу для пошуку адвоката з метою здійснення кваліфікованого захисту його інтересів під час судового розгляду вказаної справи, а також для надання суду об'єктивних даних, які стосувались би розгляду даної справи.
Додаткових клопотань, заяв ОСОБА_1 на день розгляду справи - 13.01.2025 суду надано не було.
Таким чином, суд вважає неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 08:40 годину 13.01.2025, неповажною, оскільки його ставлення до розгляду даної справи є штучним затягуванням її розгляду, порушення розумних строків розгляду справи з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 № 223 від 30.07.2024, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2024 № 5 згідно з яким старшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду начальника 2 ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 відповідно до яких останній підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначив, що 29.07.2024 близько 01:00 години йому зателефонувала знайома та запропонувала зустрітися у неї вдома у зв'язку з чим він самовільно залишив місце служби. В розташування військової частини, де він проходить військову службу, повернувся близько 07:00 години 30.07.2024;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких 29.07.2024 приблизно о 05:30 годині було встановлено відсутність в розташуванні військової частини НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_1 . Пошукові заходи результату не дали. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав. 30.07.2024 близько 07:00 годині було встановлено повернення старшого сержанта ОСОБА_1 до місця розташування військової частини НОМЕР_2 .
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 17211 КУпАП, як такі, що виразилися у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем.
У відповідності до ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17211 КУпАП, є військовим адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як убачається з матеріалів провадження, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 № 223 від 30.07.2024, правопорушення було вчинено 29.07.2024, а тому останнім днем притягнення до відповідальності ОСОБА_1 було 29.10.2024, у той же час, справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В. 30.12.2024.
Тобто, на момент надходження справи в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 минули, оскільки вони знаходяться поза межами тримісячного строку передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене та з урахування положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом та про необхідність закриття справи у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17211 - закрити на підставі п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко