Справа № 991/13766/24
Провадження № 11-сс/991/38/25
Слідчий суддя ОСОБА_1
06 січня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_6 про відвід колегії суддів від розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2024 про повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6 ,
У судовому засіданні ОСОБА_6 заявив відвід колегії суддів посилаючись на те, що колегія суддів безпідставно відмовила у призначенні йому адвоката для здійснення захисту за призначенням та дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності прокурора.
Заслухавши доводи заявника, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК України).
Вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, наводиться у ст. 75 і 76 КПК України.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, заінтересований в результатах провадження чи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об'єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (II) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що заява про відвід колегії суддів не є безумовною підставою для відсторонення суддів від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
На думку колегії суддів, ОСОБА_6 не наводить будь-яких фактичних даних, які б могли викликати сумнів в неупередженості колегії суддів. Фактично, позиція заявника щодо відводу зводиться до незгоди із рішенням колегії суддів про відмову у призначенні йому адвоката для здійснення захисту за призначенням та про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності прокурора.
Колегія суддів зазначає, що до виправданих побоювань упередженості судді (суддів) не може належати незгода учасника провадження з висновками або позицією судді (суддів), висловленими в судових рішеннях. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ надалі. Цей висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що заявлений відвід не містить обґрунтованих підстав для відводу колегії суддів, передбачених ст. 75 КПК України, а тому його необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 75, 80-82, 372, 376, 532 КПК України, колегія суддів
Заяву про відвід колегії суддів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4