Справа № 761/731/25
Провадження № 1-кс/761/1406/2025
10 січня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 07.01.2025 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
За обставин викладених у скарзі, 10.11.2024 ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У зв'язку з чим ОСОБА_2 просить визнати протиправною бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення за заявою від 10 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань у строк, передбачений законом; зобов'язати начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 від 10 листопада 2024 року; зобов'язати начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві забезпечити належне реагування на факти погроз, переслідувань, дискредитації та втручання в особисте життя з боку ОСОБА_3 та провести всі необхідні слідчі дії.
Слідча суддя, перевіривши матеріали скарги, дійшла наступного висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Водночас, зі змісту скарги вбачається, що така заява подана 10.11.2024, заявник вказує, підтвердження, що відомості за вказаною заявою внесені до ЄРДР - відсутні. Відтак оскаржується бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви про кримінальне правопорушення від 10.11.2024.
Разом з тим, як вбачається скарга на бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві до суду подана 06.01.2025, до провадження судді передана 08.01.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, з матеріалів скарги убачається, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України..
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Окрім того, ст. 115 КПК України встановлює порядок обчислення процесульних строків, за ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
У зв'язку із наведеним слідча суддя приходить до висновку, що ініціатором скарги пропущено строк на оскарження бездіяльності начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, встановлений ч.1 ст.304 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року №5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Зокрема, до їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії вироку); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
У будь-якому випадку, в силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження.
У скарзі не порушується питання про поновлення встановленого КПК України строку на оскарження бездіяльності.
В той же час, правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді бездіяльності слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Враховуючи те, що строк оскарження бездіяльності начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, закінчився, скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст.304 КПК України, питання про поновлення пропущеного строку не порушується, слідча суддя вважає, що скарга підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідча суддя вважає за необхідне повернути скаргу особі, що її подала, при цьому, слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 369 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_4