Справа № 761/48010/24
Провадження № 1-кс/761/31663/2024
24 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фурси Білоцерківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 03.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024110000000603,
установив:
24.12.2024 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного міста Києва із клопотанням (вх. № 122724) про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 03.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024110000000603.
В обґрунтування поданого клопотання, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000603 від 03.11.2024.
За версією органу досудового розслідування, 03.10.2024 приблизно о 19:50 год, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «FORD MONDEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Сквирське шосе в місті Біла Церква Київської області в напрямку міста Сквира, грубо порушуючи вимоги п. 2.3 6) та п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не був уважним під час керування автомобілем, не стежив за дорожньою обстановкою, та перед нерегульованим пішохідним переходом поблизу будинку № 223 (магазин «Пчілка») не зменшив швидкість руху та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину вул. Сквирське Шосе по пішохідному переходу справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля, та скоїв наїзд на останню. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
Слідчим 03.11.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.11.2024 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.11.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 02.01.2025 включно.
Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати.
Зазначене слугувало підставою для звернення прокурора у кримінальному провадженні № 12024110000000603 від 03.11.2024 до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 24.12.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 зазначили про відсутність ризиків, передбачених ч.ч. 1, 2, 3, 4 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000603 від 03.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Київської обласної прокуратури.
03.11.2024 о 23 год 20 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 761/41414/24 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 із покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі с. Фурси Білоцерківського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 23.12.2024 продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 3 (трьох) місяців, тобто до 03.02.2025.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання прокурора матеріали, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, зазначені ризики не підтверджуються, а їх існування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання прокурора.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора та суду, незаконно впливати на свідків, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Продовжуючи такий вид запобіжний захід, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, міцності соціальних та сімейних зв'язків підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Із метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на останнього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою їх вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Слід зазначити, що разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також слід роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 372, 376, 532, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 03 лютого 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою їх вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_8