Провадження №2-а/760/285/25
Справа №760/12080/23
10 січня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Усатової І.А.
за участю секретаря судового засідання Зеленчуку М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гробівського І.Г. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, Департамент патрульної поліції, в якому просить:
- скасувати постанову серії ЕАС №6923033 від 02.05.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження закрити.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.05.2023 постановою серії ЕАС №6923033 інспектора УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_2., ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, 02.05.2023 о 02.53 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського не пред'явив реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порушивши п.2.4а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Вважає постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки автомобіль не було зупинено поліцейським, поліцейський підійшов до автомобіля, який не знаходився в русі, був припаркований у дворі будинку. На вимогу поліцейського позивач пояснив, що оскільки він не керував транспортним засобом, то в нього відсутній обов'язок пред'явити документи. Однак з метою встановлення його особи пред'явив посвідчення водія за допомогою за стосунку «Дія».
Зауважив, що працівник поліції, не з'ясувавши чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, не вирішивши питання кому належить транспортний засіб, за відсутності підстав почав складати постанову.
З урахуванням викладеного вище, просив суд позовні вимоги задовольнити.
01.06.2023 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Митрофановій А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
01.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 02.05.2023 під час вільного патрулювання вживали заходів з метою виявлення адміністративного правопорушення у відповідності до ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію». З відеореєстратора №473710 вбачається, що працівники поліції під час спілкування з позивачем виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти у визначеним законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та попросили пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР. Про те позивач відмовився надати документи про що зафіксовано на Н/К 473710. Також позивач зазначає, що він не керував тз, про те, дане пояснення не відповідає дійсності та суперечить фіксації з Н/К 473710 та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі №754/6552/23 в якій встановлено: Незважаючи на визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудних камер БК 473710, БК 472390, де зафіксовано факт визнання ОСОБА_1 керування транспортним засобом марки «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 , 02.05.2023 в м. Києві по вул. Радунській, 28, а саме здійснив рух назад, та його відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; поясненнями свідка ОСОБА_2 , який чітко вказав на те, що ОСОБА_1 керував тз, а саме рухався заднім ходом, намагаючись припаркувати автомобіль; поясненнями самого ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписі нагрудної камери БК 473710, БК 473504, БК 472390, де останній визнав, що керував тз, а саме здійснив рух назад».
Інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених чинним законодавством, отже на думку представника відповідача позов не підлягає задоволенню.
08.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Усатову І.А.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.4 ст.229 КАС України).
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, відповідача, викладені в позовній заяві та відзиві на неї, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 02.05.2023 постановою серії ЕАС №6923033 інспектора УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_2., ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до змісту постанови, 02.05.2023 о 02.53 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського не пред'явив реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порушивши п.2.4а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до відеозапису Н/К 473710, позивач не заперечує про відсутність в нього документів, зазначених у п. 2.1 ПДР України.
Як зазначено у відзиві стороною відповідача, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так згідно даної постанови: «винуватість ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудних камер БК 473710, БК 472390, де зафіксовано факт визнання ОСОБА_1 керування транспортним засобом марки «Opel Astra», н.з. НОМЕР_1 , 02.05.2023 в м. Києві по вул. Радунській, 28, а саме здійснив рух назад, та його відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; поясненнями свідка ОСОБА_2 , який чітко вказав на те, що ОСОБА_1 керував тз, а саме рухався заднім ходом, намагаючись припаркувати автомобіль; поясненнями самого ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписі нагрудної камери БК 473710, БК 473504, БК 472390, де останній визнав, що керував тз, а саме здійснив рух назад».
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови серії ЕАС №6923033 від 02.05.2023, у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху.
Відповідно до п. 2.1.а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Керування транспортним засобом особою, яка немає при собі, або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також Поліса, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 126 КУпАП).
Отже, відсутність у водія посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії виключає його право на керування транспортним засобом. З цього слідує, що посвідчення на право керування транспортним засобом може бути предметом перевірки при встановленні права особи на керуванням транспортним засобом, а вищезазначені норми встановлюють повноваження працівника поліції щодо перевірки вказаних документів.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені частиною 1 ст. 126 КУпАП, встановлено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 276 КУпАП, встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно п. 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 02.05.2023 вимог п. 2.4.а) ПДР, що виразилось у ненаданні для перевірки на вимогу працівника поліції реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія на керування транспортним засобом та поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз'яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, дослідивши доводи позивача, доводи відповідача, переглянувши відеодоказ - DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних камер БК 473710, дослідивши постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2023, судом встановлено, що відповідач, керуючись законом, постановив ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., що в межах санкції даної статті. Після чого у присутності позивача було винесено постанову, з якою надалі позивача було повідомлено про порядок її оскарження та наслідки її невиконання, передбачені ст.ст. 307, 308 КУпАП.
Щодо підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП слід зауважити, що об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення встановлює не тільки факт відсутності у водія зазначених у статі документів, а також дії направлені на непред'явлення для перевірки таких документів уповноваженій особі.
Позивачем в позові не заперечувалася та визнавалась та обставина, що він на вимогу поліцейського не надав документи у зв'язку з тим, що вважав що така вимога поліцейського є незаконною.
Суд бере до уваги викладене вище та зазначає, що відповідач діяв виключно на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених КУпАП та Інструкцією.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем до суду не надано належних та допустимих в розумінні діючого законодавства доказів щодо спростування вчинення ним інкримінованого йому правопорушення. А за таких обставин у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.А. Усатова