печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60754/24-к
24 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023142410000104 від 08.11.2023, відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Радванці Радехівського району Львівської області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України,
Слідчий Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вказаному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, а саме в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів та обману, вчиненого в умовах воєнного стану, а також, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, що передбачає можливість призначення покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, а також позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України отримані стороною захисту 18.12.2024 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, без визначення розміру застави для ОСОБА_7 .
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисники зазначили, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, письмові заперечення та докази, якими обґрунтовуються такі заперечення, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023142410000104 від 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2023 старшого лейтенанта ОСОБА_7 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 29 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду начальником інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .
11.07.2023 старшого лейтенанта ОСОБА_7 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №210 призначено на посаду начальника відділення медичного постачання медичної роти управління указаної військової частини.
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який безперервно неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 17.11.2007 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено шлюб. У шлюбі народився син - ОСОБА_9 . 12.08.2014 згідно рішення Франківського районного суду міста Львова шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано.
19.07.2023 у старшого лейтенанта ОСОБА_7 , більш точний час та дату органом досудового розслідування не встановлено, який був обізнаний про виготовлення, підробленого офіційного документа, а саме свідоцтва про смерть, виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.03.2022 серія НОМЕР_3 ОСОБА_8 , своєї дружини, виник протиправний умисел на ухилення від несення обов'язків військової служби, згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», (як військовослужбовець, який самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років) шляхом обману, що полягає у використанні підробленого офіційного документу, форма якого визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Так, реалізуючи свій протиправний умисел, 19.07.2023, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , підготував рапорт та подав його тимчасово виконуючому обов'язки командира медичної роти військової частини НОМЕР_2 , з клопотанням перед командуванням військової частини НОМЕР_2 про звільнення з військової служби згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовець, який самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років, а саме сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.08.2023 №253, на підставі вищевказаного рапорту, ОСОБА_7 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та звільнено з військової служби згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, а саме в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів та обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Окрім того, старший лейтенант ОСОБА_7 , у порушення вимог ст.ст. 1, 3, п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 4, 6, 9, 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він отримає кошти Державного бюджету України у виді одноразової грошової допомоги у разі звільнення зі служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме - коштами Державного бюджету України у виді одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у сумі 6034,75 грн., розпорядником яких є військова частина НОМЕР_2 , 19.07.2023 більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, подав до військової частини НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , завідомо підроблений документ - завірену копію свідоцтва про смерть колишньої дружини ОСОБА_8 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.03.2022 серія НОМЕР_3.
У подальшому, 18.08.2023 на підставі поданого ОСОБА_7 вищевказаного рапорту до військової частини НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з додатком - завідомо підробленим свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.03.2022 серія НОМЕР_3 , командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ № 253 від 18.08.2024 про звільнення ОСОБА_7 у запас, та йому нарахована одноразова грошова допомога у разі звільнення, у сумі 6 034,75 грн., та виплачена на картковий рахунок НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», чим завдано шкоди Державному бюджету України в особі військової частини НОМЕР_2 на зазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
18.12.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується належними та допустимими доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; актом службового розслідування; матеріалами виконаного доручення оперативного підрозділу; допитами свідків; іншими матеріалами у їх сукупності.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке безальтернативно передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, а відтак встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
- разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та в подальшому судового розгляду, та через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів та речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
- перебуваючи на волі, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані як свідки у кримінальному проваджені, так і на тих осіб, які встановлюються, яким відомо або можливо відомо про протиправні дії ОСОБА_7 .
Також, наразі встановлюються дані про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, підозрюваний не будучи тимчасово позбавлений волі, зможе вчинювати тиск на можливих свідків у даному кримінальному провадженні, з метою приховання своєї злочинної діяльності, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
- на підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_7 притягається до кримінальної відповідальності та під впливом тяжкості покарання, яке загрожує останньому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та у такий спосіб істотно перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
- зухвалість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що він, розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи активну роль ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення. У зв'язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, застава в розмірі від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати є непомірною для підозрюваного, тому вважаю за належне призначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560, 00 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 42023142410000104 від 08.11.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 лютого 2025 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за ...(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду), від ...(дата ухвали), по справі № ..., внесені ...(П.1.П. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.02.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1