01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.12.07 р. № 2/503А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача -Ковальчук В.СМ.- за дов.
від відповідача1: -Біленко А.В.- за дов.
Від відповідача - 2:Литовченко А.М.- за дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства Торгово-виробнича фірма "Магазин 834"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.11.2005
у справі № 2/503А (Домнічева І.О.)
за позовом Колективного підприємства Торгово-виробнича фірма "Магазин 834"
до 1.Дарницька районна Рада міста Києва
2.Представництва Фонду державного майна України у Дарницькому районі м. Києва
про спонукання органу приватизації включити об'єкт до переліку об"єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу і затвердження його органами місцевого самоврядування.
Постановою Господарського суду міста Києва від 14.11.2005 року у справі №2/503-А відмовлено повністю у задоволенні позову Колективного підприємства „Торговельно-виробнича фірма „Магазин 834” до Дарницької районної у місті Києві ради, Представництва Фонду державного майна України у Дарницькому районі міста Києва про спонукання органу приватизації включити об”єкт до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та затвердження його Дарницькою районною у місті Києві радою.
Позивач, не погодившись з постановою, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов позивача та зобов”язати Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва включити нежиле приміщення, яке знаходиться в місті Києві по пров. Руднєва. в буд.№1, до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а Дарницьку районну у місті Києві раду - затвердити його.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апелянт посилається на неповне з”ясування судом обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено, що орган приватизації, який отримав заяву, що не містить в повній мірі всіх необхідних відомостей, передбачених Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)”, може не розглядати її, мотивуючи це тим, що неможливо прийняти обґрунтованого рішення.
Позивач посилається на п.49 Державної програми приватизації, яким передбачено, що покупець, який став власником об”єкта приватизації групи „А” і не скористався на момент приватизації об”єкта правом викупу будівлі ( споруди, приміщення) у межах займаної цим об”єктом площі, має право викупити відповідну будівлю ( споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим ( щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою ( щодо об”єктів права комунальної власності).
Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)”, а саме, норма ч.3 ст.2 даного Закону, вказує на те, що будівлі ( споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об”єктами приватизації, тобто покупець, ставши власником розташованого в нежилому приміщенні об”єкта приватизації ( майна комунальної власності), має право приватизувати вказане нежиле приміщення.
Також, п.4.4 нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 26.09.1995 року, укладеного між представництвом Фонду Державного майна України в Дарницькому районі м. Києва та організацією орендарів Колективного підприємства „Торговельно-виробнича фірма „Магазин 834”, покупець має пріоритетне право на викуп приміщення.
Крім того, позивач посилається на п.1 ч.1 ст.17 КАС України, відповідно до якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності та стверджує, що з положення вказаної статті Закону випливає право позивача пред”явити в адміністративному позові вимогу, якою він може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Дарницька районна у місті Києві рада заперечує проти доводів апеляційної скарги , стверджуючи, зокрема, про те, що жодним актом діючого законодавства України не передбачена можливість примусу депутатів місцевих рад до голосування за прийняття відповідного рішення.
Крім того, відповідач зазначає, що апелянт не звертався до Дарницької районної у місті Києві ради із заявою щодо приватизації спірного об'єкта, а подана ним заява до Фонду приватизації комунального майна Дарницького районну м.Києва не відповідає вимогам ч.4 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва вважає постанову місцевого господарського суду законною., обґрунтованою і такою, що ухвалена без порушень норм матеріального.
Зокрема, Фонд звертає увагу на те, що позивач відмовляється переукласти договір оренди, ухиляється від підписання розрахунків по орендній платі), позивач здає зазначені приміщення в суборенду без дозволу адміністрації ( акт ЖЕД-221 КП „Господар” від 01.03.2005р.), привів приміщення у занехаяний стан, тому Дарницька районна рада, керуючись Законами України „Про приватизацію майна державних підприємств”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) прийняла рішення №10 від 23.12.2005р. „Про приватизацію об”єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м.Києва,” яким затвердила спірне нежитлове приміщення до приватизації шляхом конкурсу. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі № 2/503-А за клопотанням позивача було зупинено апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва у справі № 6/30-А за позовом позивача до Дарницької районної у м.Києві ради при визнання незаконним та скасування п.4 Додатку до рішення відповідача №10 від 23.12.2005р.
23.10.2007р. за клопотанням позивача ухвалою від 23.10.2007р. № 2/503-А було поновлено апеляційне провадження у справі №2/503-А, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2007р. касаційну скаргу Дарницької районної у м.Києві ради відхилено і залишено без змін постанову господарського суду м.Києва від 24.02.2006. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі № 6/30-А.
Вказаною постановою суд визнав протиправним та скасував п.4 Додатку до рішення Дарницької районної у м.Києві ради про приватизацію об”єктів комунальної
власності територіальної громади Дарницького району м.Києва від 23.12.2005р. за №10, яким не житлове приміщення, що знаходиться в м.Києві по пров.Руднєва,1 включено до переліку об”єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх за конкурсом.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:
На розгляд суду першої інстанції Колективним підприємством „Торговельно-виробнича фірма „Магазин 834” передані вимоги до Дарницької районної у м.Києві ради та Представництва Фонду державного майна України у Дарницькому районі м.Києва про спонукання Відповідача-2 включити об”єкт до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу і затвердження його органом місцевого самоврядування (Відповідачем-1).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.12.1993р. між Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва - орендодавцем та Організацією орендарів КП „ТВФ „Магазин 834” - орендарем був укладений договір оренди комунального майна за №51, яке знаходиться в м.Києві по пров. Руднєва, буд.1.
Рішенням Дарницької районної у м.Києві ради від 04.04.1993р. за №32, на виконання Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” від 30.12.1994р. та на підставі Програми приватизації у Дарницькому районі м.Києва затверджено перелік об”єктів комунальної власності району, які підлягають приватизації у 1995 році.
Позивач стверджує, що згідно Додатку до вказаного рішення майно КП „ТВФ „Магазин 834”, яке перебуває у останнього на праві оренди за договором №51 від 01.12.1993р. за адресою: м.Київ, пров.Руднєва,1, включено до переліків об”єктів, що підлягають приватизації шляхом застосування неконкурентного способу приватизації, а саме, викупу.
Позивач 10.04.1995р. подав заяву за №061-834 до Відповідача-2 ( далі по тексту - орган приватизації) про надання дозволу на приватизацію комунального майна, яке передано в оренду за договором №51 від 01.12.1993р. та включено до переліку об”єктів, що підлягають приватизації у відповідності до Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” тобто шляхом викупу.
Орган приватизації розглянув подану заяву позивача та видав 24.07.1995р. Наказ про приватизацію майна , яке знаходиться в м.Києві по пров. Руднєва,1, КП „ТВФ „Магазин 834”.
26.09.1995р. між органом приватизації та організацією орендарів КП „ТВФ „Магазин 834” укладений договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за № 3273 та зареєстрований виконавчим комітетом Дарницької районної ради народних депутатів м.Києва 28 вересня 1995р. за № 82/017.
На підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1995р. за № 3273 позивачу органом приватизації було видано свідоцтво про власність від 13.10.19997р., реєстраційний №62-ЦМК.
Позивач зазначає, що на даний час він вирішив скористатись наданим йому Законом правом приватизувати окреме індивідуально визначене майне ( нежиле приміщення), яке знаходиться в м.Києві по пров.Руднєва.1, шляхом викупу і у відповідності до ч.4 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)” від 06.09.1992р. ( з подальшими змінами та доповненнями) подав 05.03.2005р. заяву за №3/834 до органу приватизації про включення нежилого приміщення, яке знаходиться в м.Києві по пров.Руднєва,1 до переліків об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Згідно ч.5 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію” орган приватизації повинен розглянути подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство ( нежиле приміщення) до одного з переліків ( шляхом викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом).Результати розгляду не пізніш, як через місяць з дня подання заяви, доводяться до заявника у письмовій формі.
Однак, як стверджує позивач, до теперішнього часу не отримав мотивованої відповіді від органу приватизації про включення об”єкту до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу чи включення до інших переліків,які передбачають конкурентний спосіб приватизації, або ж відмову в приватизації вказаного об”єкту.
Позивач вважає, що вказаними діями орган приватизації порушує право позивача на приватизацію об”єкта шляхом викупу, яке надано Законом, ухиляється від його реалізації, зокрема, передати право власності на нежиле приміщення позивачу на підставі договору купівлі-продажу.
Дарницька районна у м.Києві рада заперечує проти позову і, зокрема, вказує на неможливість спонукання ради до вирішення питань, заявлених позивачем у позовній заяві, оскільки вони мають вирішуватись на сесії відповідної ради і жодним актом чинного законодавства не передбачена можливість примусу депутатів місцевих рад до голосування за прийняття відповідного рішення.
Представництво Фонду державного майна України у Дарницькому районі м.Києва також заперечує проти позову повністю, посилаючись на те, що спірне приміщення не включено до переліку об”єктів, що підлягають приватизації одним із способів, встановлених ч.1 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)” і подана позивачем заява на приватизацію у розумінні ч.4 ст.7 Закону, не може вважатися як такою.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо спонукання органу приватизації ( Представництва Фонду державного майна України у Дарницькому районі м.Києва) включити об”єкт до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та затвердження його Дарницькою районною у м.Києві радою задоволенню не підлягають у повному обсязі, з огляду на наступне:
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Так, зазначеною статтею встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України у справі №1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 „Черемшина” ( м.Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) ( справа про визначення способу малої приватизації) від 13.12.2000 року №14-рп/2000, недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропонованого покупцем переліку об”єктів приватизації, не може розглядатись як відмова у приватизації.
Таким чином, положення статті 7 Закону зобов”язують органи приватизації та орган, що за їх поданням затверджують переліки об”єктів малої приватизації, розглядати заяву покупця, проте не зобов”язують задовольнити її щодо конкретного способу приватизації об”єкта, якщо інше не передбачено законом.
Пропозиція покупця щодо способу приватизації згідно вказаного рішення Конституційного Суду України, не є обов”язковою для органів, які визначають, або затверджують переліки об”єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами.
В матеріалах справи є копія заяви позивача до органу приватизації, яка складається з трьох речень, де позивач просить надати йому дозвіл на приватизацію орендованого приміщення шляхом викупу за адресою: пров. Руднєва,1 і зазначає номер та дату договору оренди, на основі якого відповідно до тексту заяви, ним здійснюється оренда зазначеного приміщення, загальною площею 856,5 кв.м.
Як зазначає орган приватизації ( Відповідач-2) та як встановлено судом, дана заява по формі і змісту не відповідає вимогам ст..3 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) та Порядку надання та розгляду заяв на приватизацію об”єктів групи А,Д, а також групи Ж ( які підлягають приватизації способами, встановленими для об”єктів малої приватизації), затвердженого Наказом Фонду державного майна України №772 від 17.04.1998р., а тому не може бути розглянута органом приватизації належним чином.
У відповідності до ч.4 ст.7 Закону заява повинна містити, зокрема, запропоновані умови купівлі та експлуатації об”єкта.
Заява позивача не містить умов купівлі та експлуатації не житлового приміщення по пров. Руднєва,1, а також, незрозуміло, за яку ціну має бути проданий вказаний об”єкт купівлі, як він має експлуатуватись, тощо.
Відповідно до ст..11 Закону викуп застосовується щодо об”єктів малої приватизації, зокрема, включених до переліку об”єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу або зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України „Про оренду державного майна”.
Посилання позивача на рішення Київської міської ради „Про програму приватизації об”єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2004-2006 роки” є неправомірним, оскільки дане рішення ніяким чином не регулює відносини приватизації майна територіальної громади Дарницького району м.Києва. Нежиле приміщення по пров.Руднєва,1 відповідно до рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001р. „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” передане у власність територіальної громади Дарницького району міста Києва.
До того ж, відповідно до ст..52 Закону України „Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки” встановлено, що державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію нежилих приміщень, які не були приватизовані.
Щодо позовних вимог до Дарницької районної у м.Києві ради, то вони полягають у спонуканні останньої затвердити перелік об”єктів, що підлягають приватизації з включеним до нього не житловим приміщенням, яке знаходиться в м.Києві по пров. Руднєва, буд.1.
Відповідно до ст.17 КАС України позивач, пред”являючи позов до Дарницької районної в м.Києві ради, ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не зазначає, яке саме рішення, дії чи бездіяльність Дарницької районної у м.Києві ради він оскаржує..
Позивач не оскаржує дії Дарницької районної в м.Києві ради, а просить суд вказати їй, яке саме рішення слід прийняти. Чинним законодавством України таких повноважень адміністративним судам не надано.
Стаття 17 КАС України не містить норми про підвідомчість адміністративним судам справ за позовами про зобов”язання суб”єкта владних повноважень прийняти відповідне рішення.
Ні з тексту позовної заяви, ні з тексту апеляційної скарги КП „ТВФ „Магазин 834”, ні з інших документів, що є в матеріалах справи № 2/503-А, незрозуміло, в чому саме полягає порушення Дарницької районної в м.Києві ради, особливо зважаючи на те, що позивач не звертався до неї із заявою щодо вирішення спірного питання. Отже, спір між Дарницькою районною у м.Києві радою та позивачем - відсутній.
Крім того, позивач у справі немає проекту рішення Дарницької районної у м.Києві ради про затвердження переліку об”єктів приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу з усіма необхідними погодженнями ( висновком постійної комісії, тощо).
Вирішення питання про затвердження переліку об”єктів комунального майна Дарницького району м.Києва, які підлягають приватизації тим, або іншим способом, відноситься до виключної компетенції Дарницької районної в м.Києві ради, а отже компетенція адміністративних судів на такі справи не поширюється.
Статтями 6,19 Конституції України встановлено, що всі органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чинним законодавством України чітко встановлений порядок прийняття рішень органами місцевого самоврядування.
Правові засади діяльності органів місцевого самоврядування згідно ст. 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.
Так, статтею 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що районна у місті рада проводить свою роботу сесійно.
У відповідності до ст.20 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.
Жодним актом діючого законодавства України не передбачена можливість примусу депутатів місцевих рад до голосування за прийняття відповідного рішення та можливість зобов'язання представницького органу місцевого самоврядування, прийняти відповідне рішення, адже рішення районної в місті Києві ради приймаються на сесії ради, якщо за це рішення проголосувало більше половини від складу ради.
З огляду на викладене, судова колегія залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення. а постанову місцевого господарського суду - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справ та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Постанову Господарського суду міста Києва від 14.11.2005р. у справі№ 2/503-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Колективного підприємства „Торговельно-виробнича фірма „Магазин 834” - без задоволення.
2.Матеріали справи №2/503-А повернути до Господарського суду міста Києва.
3.Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді
Куровський С.В
Михальська Ю.Б.