Справа № 953/9514/24
н/п 2/953/448/25
"10" січня 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача Матюшко Л.І.,
розглянув у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
Короткий зміст заявлених вимог
15.10.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - Товариство) про стягнення матеріальної шкоди за придбання ліків і лікування у розмірі 9 144,16 грн, матеріальної шкоди у розмірі 86 821 грн, моральної шкоди у розмірі 654,49 грн. Також позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу.
Позов обґрунтовано таким:
-28.02.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), учасником якої був позивач. За вказаним фактом ДТП Головне управління Національної поліції в Харківській області порушило кримінальне провадження № 120212200000000299 за частиною першою статті 286 КК України, у якому позивача визнано потерпілим;
-згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/154-А/21 від 28.04.2021, проведеної в межах кримінального провадження, у зв'язку з подією ДТП позивачу було завдано тілесних ушкоджень (відкритий перелом правого наколінника, багато уламковий внутрішньо суглобовий перелом лівої вертлюжної западини, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку);
-під час лікування було витрачено грошові кошти у розмірі 21 060, 83 грн. Матеріальна шкода полягає у повному знищенні майна - автомобіля ЗАЗ ТР 699Р д.р.н. НОМЕР_1 , який відновленню не підлягає. Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи матеріальна шкода складає 86 821 грн. Спричинено також моральну шкоду, яка полягає, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з погіршенням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя;
-на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (винуватця ДТП) була застрахована Товариством на підставі договору (страховий поліс) № АР 8426650 від 12.07.2020;
-Товариство не виконало зобов'язання, передбачене положеннями ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повільності власників наземних транспортних засобів", щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди;
-Київський районний суд міста Харкова вироком від 27.10.2023 у справі №953/15218/21 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України;
-після постановлення вироку позивач неодноразово звертався до Товариство і останнє визначило суму страхового відшкодування у розмірі 12 512, 50 грн (збиток за шкоду, пов'язану з лікуванням - 11 916, 67 грн, моральна шкода - 595, 83 грн та відмовив у відшкодування вартості автомобіля), з розміром якої заявник не погодився.
Також позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів наведених відповідачем у відзиві на позов з мотивів, наведених у позові.
Виклад позиції відповідача
08.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому сторона заперечила проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні.
Відзив обґрунтовано таким:
-для врегулювання страхового випадка позивачеві було запропоновано надати пошкоджений транспортний засіб ЗАЗ TР 699P, д.р.н. НОМЕР_1 , для його огляду представником Товариства, однак зазначена вимога залишена позивачем без задоволення, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідно до пункту 33-1.1 статті 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";
-відповідно до вироку суду, постановленому Київським районним судом м. Харкова у кримінальній справі № 953/15218/21 за свідченням потерпілого, ліки придбала його родина. Разом з цим, зі слів його родичів, гроші надходили від дружини обвинуваченого, яка перераховувала грошові кошти на карту його матері чи батька, загалом було надано на карту на лікування приблизно 26 000 грн, а тому загальна сума на лікування, отримана потерпілим від обвинуваченого та страховика склала суму в розмірі 11 916,67 + 26000 = 37916,67 грн, що значно перевищує суму документально підтверджених витрат понесених потерпілим.
Рух справи
Київський районний суд ухвалою від 18.10.2024 відкрив загальне позовне провадження у цій цивільній справі та призначив підготовче судове засідання.
10.12.2024 Київський районний суд ухвалоюзакрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 10.01.2025.
10.01.2025 у судове засідання з'явились позивач та його представниця. Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали та повістки до електронного кабінету сторони 20.12.2024 і 10.12.2024, відповідно. Жодних клопотань щодо неможливості розгляду справи відповідач не подав.
Суд врахував, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, жодних заперечень щодо розгляду не заявив, думку позивача та його представника щодо можливості розгляду справи дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
28.02.2021 сталася ДТП за участі ОСОБА_2 та позивача.
Так, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Subaru Legacy", р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись по кільцевій автодорозі сполученням "Київ-Харків-Довжанський", зі сторони вулиці Леся Сердюка міста Харкова, в районі шляхопроводу автомобільної дороги М-29 "Харків-Щербаківка", почав здійснювати виїзд (підйом) на шляхопровід (міст) автомобільної дороги М-20 сполученням "Харків-Щербаківка", де в цей момент на проїзний частині проводились дорожні роботи, та були розташовані блоки огорожі для організації двостороннього руху транспорту по одній половині автодороги у напрямку вул. Академіка Курчатова міста Харкова, а також дорожні знаки Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме: 1.26 "Двосторонній рух".
ОСОБА_2 ігноруючи дорожні знаки 1.26,1.37,7.2.1, 3.29 ПДР України, що завчасно інформували його про проведення дорожніх робіт, рухаючись зі швидкістю 80 км./год, не врахувавши дорожню обстановку та те, що на вказаній ділянці шляхопроводу (мосту) проводяться дорожні роботи, обравши таку швидкість, при якій не міг безпечно керувати транспортним засобом за кермом якого знаходився, чим порушив вимоги п. 2.3 "б", п. 12.1 ПДР України та допустив виїзд керованого ним автомобіля за блоки огорожі зліва та опинившись на полосі зустрічного руху, допустив зіткнення з автомобілем "ЗАЗ ТР699Р", р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді відкритого перелому правого надколінника та закритого уламкового внутрішньо-суглобового перелому лівої вертлюгової западини, тіла лівої лобкової, лівої сідничної та здухвинної кісток із вивихом лівого стегна.
Указані обставини встановлені Київським районним судом міста Харкова у вироку від 27.10.2023 у справі № 953/15218/21, а тому згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не потребують доказування під час розгляду цієї справи. Такі обставини також визнаються сторонами справи.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 27.10.2023 у справі № 953/15218/21 визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначив йому покарання.
Також в межах вказаної справи розглядався цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства про стягнення на користь потерпілого страхової виплати із відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а саме: 28 108,00 грн - витрат на придбання ліків і лікуванні; 86 821,00 грн - матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля в результаті ДТП; 1 405,40 грн - моральної шкоди.
Київський районний суд міста Харкова вказаним вироком від 27.10.2023 у справі № 953/15218/21 відмовив у задоволені цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства про стягнення страхової виплати матеріальної та моральної шкоди.
Вирок суду в частині цивільного позову обґрунтовано недоведеністю позовних вимог. Зокрема, суд вказав, що висновку експерта автотоварознавчої експертизи не містить даних про здійснення розрахунку вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, наявність якого є обов'язковою умовою під час визначення судом страхової суми, яка підлягає стягненню із страховика ( ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"); висновок не містить даних про ринкову вартість автомобіля після ДТП, яка б надавала можливість встановити економічно обґрунтованим відновлювальний ремонт транспортного засобу, пошкоджений внаслідок ДТП та визначення страхової суми, яка підлягає стягненню на користь потерпілого (ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"); матеріали справи не містять документів на підтвердження того, що транспортний засіб "Subaru Legacy" станом на 28.02.2021, був застрахований за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або добровільного страхування, що могло би бути підставою для покладення обов'язку зі стягнення шкоди, в тому числі виплати страхового відшкодування на страховика - Товариство.
Зазначений вирок набрав законної сили 26.02.2024, учасниками не оскаржувався. Також представник позивача у судовому засіданні зазначила, що розмір шкоди, заявлений в межах цивільного позову у кримінальному провадженні повністю охоплює розмір шкоди, заявленої в межах цієї справи. Заявлена шкода в межах цієї справи менша, тому що відповідна шкода була частково відшкодована (на лікування). Тобто інші вимоги (про відшкодування шкоди) ніж у цивільному позову у кримінальній справі № 953/15218/21 у цій справі не заявлялись.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у разі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 757/76933/17, тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зробила висновок, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Суд встановив, що Київський районний суд м. Харкова під час розгляд кримінального провадження (вирок від 27.10.2023 у справі № 953/15218/21) відмовив у задоволені цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства про стягнення страхової виплати матеріальної та моральної шкоди.
Указаний вирок набрав законної сили та не оскаржувався, зокрема, і в частині цивільного позову. Наведені обставини підтвердили позивач та його представниця у судовому засіданні.
Так, предметом цивільного позову у кримінальному провадженні (справа № 953/15218/21) було стягнення 28 108,00 грн - витрат на придбання ліків і лікування; 86 821,00 грн - матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля в результаті ДТП; 1 405,40 грн - моральної шкоди.
Предметом розгляду цієї справи є стягнення матеріальної шкоди за придбання ліків і лікування у розмірі 9 144,16 грн, матеріальної шкоди у розмірі 86 821 грн, моральної шкоди у розмірі 654,49 грн.
Матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля в результаті ДТП є ідентичним (86 821 грн), як у кримінальній справі, так і у цій; матеріальна шкодана придбання ліків і лікуванні: у кримінальному провадженні - 28 108,00 грн, у цій справі - 9 144,16 грн, шкода заявлена в межах кримінального провадження повністю охоплює шкоду заявлену в цій справі; моральна шкода заявлена в межах кримінального провадження - 1 405,40 грн, у цій справі - 654,49 грн, заявлена в межах кримінального провадження повністю охоплює моральну шкоду заявлену в цій справі. Тобто предмет позову, заявлений у межах кримінального провадження повністю охоплює предмет позову у цій справі, відповідно, предмет позову такий самий (за виключенням сум, які зменшені позивачем самостійно щодо витрат на лікування (які частково відшкодовані) та моральної шкоди). Наведені обставини також підтвердив позивач та його представник у судовому засіданні 10.01.2025 (щодо того, що жодних інших вимог у цій справі ніж в межах цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні заявлено не було).
Щодо підстави позову, то як у цивільному позові в межах кримінального провадження (справа № 953/15218/21), так і у цій справі є недотримання ОСОБА_2 28.02.2021 ПДР України, внаслідок чого позивачу було завдано матеріальних та моральних збитків та відмова Товариства у виплаті відповідного страхового відшкодування.
При цьому суд відхиляє усні пояснення представниці позивача щодо зміни підстав позову, мотивовані тим, що після ухвалення вироку позивач ще звертався до Товариства з вимогою про виплату страхового відшкодування з огляду на те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Що стосується сторін, то, як і в кримінальному провадженні (справа № 953/15218/21), так і у цій справі позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачем - Публічне акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія "Оранта", тобто суб'єктний склад є ідентичним.
Отже ураховуючи, що вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням вже були предметом судового розгляду і по ним прийняте рішення суду, яке набрало законної сили, правові підстави для подальшого розгляду справи № 953/9514/24 відсутні, а провадження у ній підлягає закриттю.
Європейський суд з прав людини зауважував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29.10.2015).
Суд зазначає, що посилання представниці позивача на юридичну необізнаність позивача щодо неможливості повторного розгляду того ж самого позову між тими ж сторонами (стосовно необхідності оскарження вироку в частині цивільного позову) є необґрунтованими, оскільки такі доводи суперечать принципу res judicata, принципу остаточності рішення і такі обставини не можуть вважатись особливими та непереборними, оскільки позивач не обмежений був у праві залучити до участі у кримінальному провадженні представника або ж звернутися за юридичною допомогою. Натомість розгляд заявленого у цій справі позову буде порушенням принципу res judicata, який є складовою принципу верховенства права.
Наявність рішення суду, яке набрало законної сили, яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, є безумовною підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
При цьому суд роз'яснює, що згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, то такі не підлягають відшкодуванню з огляду на те, що провадження підлягає закриттю через наявність судового рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав і норма статті 142 ЦПК України не передбачає можливість відшкодування витрат на правову допомог у такому випадку.
Керуючись статтями 2, 4, 255, 256, 258 - 261, 352 - 354 ЦПК України, суд
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення /ч. 1 ст. 261 ЦПК України/.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Повний текст ухвали складено 13.01.2025.
Суддя Роман ВІТЮК