Справа № 953/213/25
н/п 1-кс/953/353/25
"13" січня 2025 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
10 січня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: автомобіль "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилученого у ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_5 , шляхом встановлення заборони ремонтування, відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Зберігання транспортного "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювати на території майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107.
Згідно з відміткою на поштовому конверті клопотання про арешт майна направлено на адресу Київського районного суду м. Харкова 09 січня 2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 08 січня 2025 року о 19 годині 10 хвилин біля будинку № 14, що розташований по вул. Залютинській на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем "NISSAN Х-TRAIL", державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення з автомобілем "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 . У результаті ДТП водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.
08 січня 2025 року проведений огляд місця дорожньо-транспортної події, під час якого виявлено та вилучено: автомобіль "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому містяться механічні ушкодження.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучений під час проведення огляду місця події автомобіль є речовим доказом, тобто засобом вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, а також з метою призначення у подальшому судових експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та будуть використані як докази під час судового розгляду, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, до клопотання долучена заява, в якій просила розглядати клопотання без її участі, клопотання просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглядати клопотання за її відсутності, щодо задоволення клопотання не заперечувала.
Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Як встановлено у судовому засіданні СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зі змісту протоколу огляду місця ДТП від 08 січня 2025 року вбачається, що на вул. Залютинська, 14, + 800 м у м. Харкові, проведений огляд місця ДТП, під час якого було оглянуто та вилучено: автомобіль "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому зафіксовані пошкодження.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_5 .
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ст. 64-2 КПК України встановлено, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зберегло на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Крім того, при прийнятті рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 173 КПК України про розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, а також положення, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до яких заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не надано та слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
З огляду на викладене, зберігання автомобіля марки "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювати на території майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202522000000030 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене 08 січня 2025 року під час огляду місця ДТП майно, а саме: автомобіль "NISSAN ROGUE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилученого у ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_5 .
Місцем зберігання арештованого майна визначити територію майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1