Справа № 953/981/24
н/п 1-кс/953/329/25
"10" січня 2025 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000220 від 15.11.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України,
09 січня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000220 від 15.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000220 від 15.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ст. 348 КК України.
Орган досудового розслідування встановив, що 21 листопада 2024 року близько 08 години 10 хвилин слідчий СВ ВСП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 разом з оперуповноваженими СКП ВСП ГУНП в Харківській області: підполковником поліції ОСОБА_9 , майором поліції ОСОБА_10 , майором поліції ОСОБА_11 , майором поліції ОСОБА_12 , спеціалістом-криміналістом СВ ВСП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 та двома понятими, виконуючи свої службові обов'язки, перебуваючи у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю, прибули за адресою: АДРЕСА_1 (10 поверх), за місцем мешкання ОСОБА_4 , для проведення слідчої дії - обшуку, та у цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на вбивство працівників правоохоронного органу.
Так ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на вбивство працівників правоохоронного органу, усвідомлюючи значення своїх дій, та те, що перед ним знаходяться саме працівники правоохоронного органу, які були одягнені у формений одяг (однострій) з шевронами приналежності до органу та підрозділу поліції, озброєнні табельною вогнепальною зброєю та виконують свої службові обов'язки, на ґрунті неприязного відношення та зневажливого ставлення до працівників правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків, почав відчиняти двері в квартиру, спрямувавши при цьому в бік працівників поліції автомат (АК) з серійним номером НОМЕР_2 зеленого кольору з прикладом зеленого кольору та глушником, споряджений набоями калібру 5,45 мм.
У подальшому ОСОБА_4 , показуючи свою неповагу до правоохоронних органів, розуміючи що своїми діями може спричинити шкоду життю і здоров'ю працівників поліції, тримаючи в руках автомат (АК) з серійним номером НОМЕР_2 зеленого кольору з прикладом зеленого кольору та глушником, споряджений набоями калібру 5,45 мм, розуміючи що вогнепальна зброя призначена для ураження живої цілі, маючи необхідні вміння та знання для використання вогнепальної зброї, поклав патрон у патронник, тобто привів її у готовність, спрямував вогнепальну зброю в бік працівників поліції, та вигукнув «щас завалю».
Після чого оперуповноважений СКП ВСП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , побачивши це, відчуваючи реальну небезпеку для свого життя та здоров'я і розуміючи, що від дій ОСОБА_4 оточуючим загрожує небезпека, а також з метою виконання покладених на поліцію завдань, прикрив двері та притримував їх ногою, а інші працівники поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , відійшли на безпечну відстань і почали голосно наказувати ОСОБА_4 припинити протиправні дії і кинути зброю, на що останній ніяк не реагував, та намагався відкрити двері та довести свій злочинний умисел, спрямований на вбивство працівників поліції до кінця.
Після цього, працівники поліції відповідно до вимог ч. 11 ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» взяли до рук вогнепальну зброю і привели її у готовність, так як вважали, що в обстановці, яка склалась, можуть виникнути підстави для її застосування, при цьому оперуповноважені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 контролювали вхідні двері квартири, а слідчий ОСОБА_8 викликав службу «102» та доповів керівництву ВСП ГУНП в Харківській області. ОСОБА_4 на вимоги працівників поліції скласти зброю не реагував та намагався втекти через пожежні сходи, розташовані на балконі квартири, однак був затриманий працівниками спецпідрозділу «КОРД» ГУНП в Харківській області. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, тобто замах на вбивство працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України - опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків. 22 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколів допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 від 21.11.2024; даними протоколів допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; даними протоколу обшуку від 21.11.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/36142-БЛ від 09.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 9 січня 2025 року включно та визначена сума застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Слідчий зазначає, що строк дії запобіжного заходу, застосовного до ОСОБА_4 спливає 19 січня 2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки у цьому кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, а саме: отримати висновки, призначених у кримінальному провадженні судових експертиз, призначити судову експертизу зброї та судову вибухо-технічну експертизу предмету, комп'ютерно-технічну експертизу мобільних телефонів, допитати підозрюваного, провести слідчий експеримент за участю підозрюваного, допитати свідка ОСОБА_18 , ознайомити підозрюваного з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути під час досудового розслідування, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема умисного тяжкого злочину (ст.348 КК України), за який передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі або довічного позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених саме п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених саме п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Підозрюваний у судовому засіданні просив обрати стосовно нього більш м'який запобіжний захід або зменшити розмір застави, посилаючись на те, що він тяжко хворіє та, враховуючи стан його здоров'я, він не може перебувати в умовах слідчого ізолятора, оскільки там йому не може бути надана достатня та необхідна медична допомога.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що підозрюваний не має жодного наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків або вчинити новий злочин, у зв'язку з чим, ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, жодних чином не обґрунтовані. Просив обрати щодо свого підзахисного більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, який, на його переконання, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Також просив зменшити розмір застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № № 42023222750000220 від 15.11.2023, у якому було подано клопотання, дійшов такого висновку.
22 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 січня 2025 року включно та визначена сума застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
10 січня 2025 року постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_19 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 21 лютого 2025 року.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 посилається на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри за ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколів допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 від 21.11.2024; даними протоколів допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; даними протоколу обшуку від 21.11.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/36142-БЛ від 09.12.2024; даними протоколу огляду предмету.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має зареєстроване місце мешкання у м. Харкові, є військовослужбовцем, неодружений, раніше не судимий, але наразі підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ст. 348 КК України, де кримінальне правопорушення, передбачене ст. 348 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, тому з урахуванням суспільної небезпеки кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Також у судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджений ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 , хоча і є раніше не судимим, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, яке є нетяжким злочином, що свідчить про високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.
Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин інкримінованих йому злочинів.
З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується підозрюваному, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, його вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
З вказаних підстав слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 21 лютого 2025 року включно.
Доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_4 захворювань, у зв'язку з чим він потребує постійного догляду лікарів, а в умовах тримання у слідчому ізоляторі він позбавлений належної медичної допомоги, не підтверджені, оскільки суду не були надані відомості про те, що за станом здоров'я ОСОБА_4 не може утримуватися під вартою та вимагає невідкладної госпіталізації.
Доводи сторони захисту щодо доцільності обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не спростовують вищевказаних висновків суду.
Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави, суд вказує таке.
Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
22 листопада 2024 року під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованих підозрюваному діянь, як вони сформульовані стороною обвинувачення, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначену на підставі ухвали від 22 листопада 2024 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000220 від 15.11.2023, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 21 лютого 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яку можливо внести на відповідний депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії відповідного запобіжного заходу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5) утриматися від спілкування з потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_20 , ОСОБА_17 .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокуратуру і слідчого суддю Київського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, щодо якого застосований запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленимю, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали встановити до 21 лютого 2025 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали складений 13 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1