Справа № 953/11126/24
н/п 2-а/953/11/25
10 січня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Гавриленко К.О.,
представника позивача адвоката Лисенко В.С.
представника відповідача Свінтіцької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 071845 від 28.11.2024 року (далі - постанова № 071845) про притягнення в.о. Генерального директора КП «Харківводоканал» Шустова В.В. до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП.
- стягнути з відповідача судовий збір.
Аргументи позивача
- відсутня подія правопорушення;
- позивач не є суб'єктом правопорушення за ч. 3 ст. 140 КУпАП;
- постанова № 071845 не містить суті правопорушення, лише посилання на загальні норми законодавства;
- в вимозі (приписі) №1662 від 28.11.2024 зазначено, що позивач порушив вимоги ДСТУ 3587:2017 "Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт", проте згідно з наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 21.11.2022 № 228 ДСТУ 3587:2017 втратив чинність ще з 01.12.2022;
- постанова № 071845 не відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Позиція відповідача
- інспектор поліції при складанні постанови № 071845 про притягнення в.о. Генерального директора КП «Харківводоканал» Шустова В.В. до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП в повній мірі дотримався вимог чинного законодавства;
- суб'єктом правопорушення за ч. 3 ст. 140 КУпАП може бути як посадова особа, так і громадянин;
- диспозиція ч. 3 ст. 140 КУпАП є бланкетною, а тому перерахування нормативних актів в постанова № 071845, які порушено позивачем утворюють склад цього адміністративного правопорушення;
- доводи позивача свідчать про намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Рух справи, заяви, клопотання учасників справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 справу передано для розгляду судді Дяченку О.М.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова суду від 09.12.2024 вказану позовну заяву залишено без руху (а.с. 12-13).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами, визначеними ст. 286 КАС України - спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 12-13).
16.12.2024 відповідач подав до суду клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи (а.с. 31-35).
19.12.2024 відповідач подав до суду пояснення по суті адміністративної позовної заяви (а.с. 36-46).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2024 відповідачу продовжено процесуальний строк для подачі відзиву на позов до 31.12.2024 та відкладено розгляд справи на 10.01.2025 о 15:00 год.
31.12.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 53-66).
Представник позивача адвокат Лисенко В.С. у судовому засіданні (10.01.2025) позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні (10.01.2025) представник відповідач Свінтіцька Т.П. у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Позивач є виконуючим обов'язки Генерального директора КП «Харківводоканал» (а.с. 65).
28.11.2024 о 14 год 40 хв інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Криворученко В.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАД №071845) у розмірі 680,00 грн відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що виразилося у тому, що 28.11.2024 о 14 год 40 хв за адресою м. Харків, вул. Каменюка, буд. 43, позивач будучи посадовою особою т.в.о. генерального директора КП «Харківводоканал» допустив проведення ремонтних робіт із застосуванням спецтехніки, не вжив своєчасних заходів щодо облаштування місця проведення робіт необхідними ТЗОДР, чим порушив вимоги Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 8749:2017, ДСТУ 3587:2022, п.1.5 Правил дорожнього руху України.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 8749:2017, ДСТУ 3587:2022, п.1.5 Правил дорожнього руху України та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон 3353-XII) вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів ч. 5 ст. 14 Закону 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Згідно ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, в тому числі за ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Частиною 2 ст. 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Частина 3 статті 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Так, судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП слугувало те, що 28.11.2024 о 14 год 40 хв за адресою м. Харків, вул. Каменюка, буд. 43, позивач будучи посадовою особою т.в.о. генерального директора КП «Харківводоканал» допустив проведення ремонтних робіт із застосуванням спецтехніки, не вжив своєчасних заходів щодо облаштування місця проведення робіт необхідними ТЗОДР, чим порушив вимоги Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 8749:2017, ДСТУ 3587:2022, п.1.5 Правил дорожнього руху України.
Суд бере до уваги, що норма ч. 3 ст. 140 КУпАП є бланкетною, що потребує обов'язкового зазначення у постанові по справі про адміністративне правопорушення посилання на конкретний нормативно-правовий акт (норму), яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Преамбулою Закону України «Про дорожній рух» визначено, що цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
ДСТУ 8749:2017 "Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт" передбачає детальні правила, що під час будівництва, ремонту або експлуатаційного утримання доріг та вулиць, а також під час аварійних робіт необхідно застосовувати тимчасові заходи з ОДР для чіткого та завчасного попередження всіх учасників дорожнього руху про обмеження в дорожньому русі, а також безпечного пересування учасників дорожнього руху та ДТЗ зоною дорожніх робіт. Основна мета таких заходів - досягнення максимальної безпеки виконавців робіт та учасників дорожнього руху, а також мінімізація впливу дорожніх робіт на пішохідні та транспортні потоки.
ДСТУ 3587:2022 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану" визначає, що цей стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування та вулиці населених пунктів і залізничні та трамвайні переїзди; установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На виконання положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, в т.ч. за ч. 3 ст. 140 КУпАП на місці вчинення такого правопорушення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджено наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Абзацом 1 п. 2 Розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3. ст. 140 КУпАП виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно зі статтею 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В судовому засіданні досліджені долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву: акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, схема до постанови/протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №071845 від 28.11.2024, відео з бодікамери, та зазначає таке.
Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі містить наступний висновок: «За результатами обстеження ділянку визнано: такою, що не відповідає вимогам правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час проведення робіт, а саме: місце не позначено необхідними технічними засобами організації та регулювання дорожнього руху (дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи» та інші), що повинні попереджати про можливу небезпеку при наближенні до місця провадження робіт учасників дорожнього руху, чим порушено вимоги абзацу 2 розділу 3 ДСТУ 3587-97, ДСТУ 4100-2014, пункт 11.1 ДСТУ 7168:2010, пунктів 5.1.4, 6.1.1, 10.2.1 ДСТУ 8749:2017, Пункт 1.5 Правил дорожнього руху України».
Суд враховує, посилання лише на пункти ДСТУ 8749:2017 та пункт 1.5 Правил дорожнього руху України, оскільки Відповідач в постанові №071845 зазначив виключно їх. Так, пунктами 5.1.4, 6.1.1, 10.2.1 ДСТУ 8749:2017 врегульовано наступне:
«5.1.4 До облаштування зони дорожніх робіт відповідно до вимог цього стандарту заборонено здійснювати будь-які дорожні роботи, а також завозити будівельні матеріали, конструкції, ДБМ тощо.
6.1.1 Першочергові заходи з ОДР завжди мають бути забезпечені чітким позначенням та огородженням зони дорожніх робіт, а не тільки встановленням обмежень швидкості.
10.2.1 Тимчасові ТЗР має бути встановлено в місцях, передбачених тимчасовими схемами ОДР (5.1.3)».
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з бодікамери 475930, з якого вбачається, що ділянка ремонтних робіт огороджена та має знак «Звуження дороги» (1.5.3.). На думку суду, огородження цієї ділянки ремонтних робіт не створює небезпеку чи перешкоду для руху транспортних засобів, і при дотриманні учасниками правил дорожнього руху не буде загрожувати життю або здоров'ю громадян та завдавати матеріальних збитків.
Крім цього, на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції інформує, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП; в подальшому працівники зазначають, що ремонтні роботи здійснюються без відповідних дозволів/погоджень з Національною поліцією (це правопорушення охоплюється складом ч. 2 ст. 140 КУпАП), проте постанова виноситься за ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. В свою чергу, працівники поліції не вжили реальних, превентивних заходів для відвернення небезпеки для дорожнього руху, яка лише на їх особисте переконання існувала, окрім складення постанови, що не відноситься до дій, які б могли реально забезпечити безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Суд враховує, що позивач є виконуючим обов'язки Генерального директора КП «Харківводоканал», до своїх пояснень надав посадову інструкцію начальника служби водопровідних мереж Немишлянського району комплексу «Харківводопостачання», зі змісту якої вбачається, що відповідальною особою за ремонтні роботи не є керівник КП «Харківводоканал», і навіть не заступник Генерального директора КП «Харківводоканал» (а.с. 40-46). Суд вважає, що працівники поліції не здійснили всіх заходів для встановлення особи, яка відповідальна саме за ремонтні роботи на цій ділянці, а тому, суд відхиляє доводи відповідача, що ОСОБА_1 , як виконуючий обов'язки Генерального директора КП «Харківводоканал» є суб'єктом цього правопорушення.
Суд відхиляє аргументи позивача щодо використання відповідачем ДСТУ 3587:2017 "Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт", оскільки, в постанові № 071845 відсутнє посилання на ДСТУ 3587:2017, а тому не входить в предмет доказування.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП ОСОБА_1 відповідач не надав.
Отже, суд вважає, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення за ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Суд, в системному зв'язку Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 8749:2017, ДСТУ 3587:2022, п.1.5 Правил дорожнього руху України та досліджених доказів не встановив в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП .
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, виходячи з наведеного, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП відсутні.
З урахуванням зазначеного, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи ту обставину, що суд дійшов висновку про скасування постанови в зв'язку з відсутністю підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі від 28.11.2024 (серія БАД № 071845) - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.11.2024 (серіяї БАД № 071845), якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 (шістсот вісімдесят, 00) грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 140 КУпАП закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 605,60 (шістсот п'ять, 60) грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315 А.
Повний текст рішення складено 10 січня 2025 року.
Суддя О.М. Дяченко