Справа № 401/1775/24 ;
Провадження № 2/401/359/25
"06" січня 2025 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар судового засідання Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
21 червня 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2713986 від 17 липня 2019 року у розмірі 11 777 грн. 91 коп. та судових витрат у виді судового збору у сумі 3 028 грн.00 коп.
Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № 2713986 від 17 липня 2019 року між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Первісний кредитор) відповідач отримав кредит.
31 жовтня 2019 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №1/31/10, у відповідності умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 05 грудня 2019 року до договору факторингу №1/31/10 від 31 жовтня 2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 535,00 грн., з яких:
-5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-2 400,00 грн. - сума не простроченої заборгованості по відсоткам;
-12 135,00 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам.
16 серпня 2023 року відповідач частково виконав своє зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, з останнього було стягнуто кошти в сумі 7 757,09 грн. для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2713986 від 17 липня 2019 року в сумі 11 777 грн. 91 коп. В зв'язку з чим ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення богів" було змушене звернутись до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитом.
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 01 жовтня 2024 року задоволено позовні вимоги позивача.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 29 листопада 2024 року скасовано вищевказане заочне рішення, справу призначено до нового судового розгляду на 06 січня 2025 року .
Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. (а.с.109)
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, представник відповідача подав до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без його участі та участі відповідача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з відсутністю належних доказів набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 та погашенням заборгованості у повному обсязі перед первинним кредитором. (а.с.111)
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики №2713986 від 17 липня 2019 року, предметом якого є передача відповідачу у власність грошових коштів у сумі 5 000,00 грн., на погоджений умовами договору строк, що складає 30 днів, з кінцевим терміном погашення не пізніше 16 серпня 2019 року, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, із сплатою відсотків за користування позикою, акційна процентна ставка 1,12 %, розмір процентів на прострочену позику у день становить 2,70 %. Загальна вартість позики та процентів визначена у сумі 6680,00 грн. (а.с. 5)
Згідно договору факторингу укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" №1/31/10 від 31 жовтня 2019 року - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (а.с. 6-7)
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №1/31/10 від 31 жовтня 2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19353,00 грн. (а.с. 10)
Відтак, до позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", як правонаступника ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором факторингу, перейшло право вимоги за договором позики № 2713986 від 17 липня 2019 року укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості, наданої позивачем, встановлено, що станом на 16 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 частково виконав своє зобов'язання, з нього стягнуто на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти в сумі 7 757,09 грн. для погашення кредитної заборгованості. Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ЄАПБ", станом на 30 квітня 2024 року за кредитним договором № 2713986 від 17 липня 2019 року нарахована в сумі 11 777,91 грн., з яких:
- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2 400,00 грн. - сума не простроченої заборгованості по відсоткам;
- 4 377,91 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам. (а.с.11)
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526,533-535ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним, що відповідачем 17 липня 2019 року укладено договір позики з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на суму 5 000,00 грн. строком на 30 днів, з кінцевим строком повернення 16 серпня 2019 року, зі сплатою відсотків за користування позикою розміром 1,12% в день (акційна процентна ставка), що у грошовому еквіваленті визначено в сумі 1680,00грн.. Також, визначена загальна вартість позики та процентів в сумі 6680,00 грн. Позикодавець виконав умови договору в повному об'ємі, перерахувавши на картковий рахунок, належний відповідачу, суму позики 17 липня 2019 року.
Позивачем також зазначено, що станом на 16 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 частково виконав своє зобов'язання, з нього стягнуто на їх користь кошти в сумі 7 757,09 грн. для погашення кредитної заборгованості.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість у сумі 11 777,91 грн., з яких:
- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2 400,00 грн. - сума непростроченої заборгованості по відсоткам;
- 4 377,91 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками, у даному випадку після 16 серпня 2019 р., суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, у пункті 141 Постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом»(стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Враховуючи викладене, беручи до уваги заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, за договором позики № 2713986 від 17 липня 2019 р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 6680 грн. 00 коп., яка складається:
- 5 000, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1,12% (5000 х 1,12/100 х 3 = 1680)
Як зазначено позивачем, 16 серпня 2023 року з відповідача на користь позивача стянуто заборгованість в сумі 7 757,09 грн., що свідчить про повне погашення відповідачем загальної вартості позики та відсотків визначених договором позики № 2713986 від 17 липня 2019 року.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих прострочених відсотків за користування кредитом з розрахунку 2,70 % в день, відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
З копії договору позики вбачається розмір відсотків: акційна в день 1,12 %, на прострочену позику - 2, 70 % в день. При цьому, зі змісту договору не можливо визначити, що мав на увазі позикодавець під відсотками на прострочену позику, тобто це міра відповідальності за користування позикою поза межами договору чи відсотки за користування позикою в період дії договору, нараховані на тіло позики, яку не повернуто у строки, визначені договором.
Суд зауважує, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.
Указані висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.
Зазначене означає, що сторони можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
У цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин, так само як і банку та вкладника у межах відносин за договором банківського вкладу.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов'язанні має створити умови для виконання боржником свого обов'язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 у справі № 910/4518/16.
За таких обставин, суд тлумачить п. 2 договору ( в частині нарахування відсотків на прострочену позику в розмірі 2, 70 % в день) на користь відповідача, визначаючи, що договором позики не передбачено розмір процентів як міру відповідальності за прострочення повернення позики. Позивач не ставить за вимогу стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням ч.2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на вказане, суд прийшов висновку що позовні вимоги ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2713986 від 17 липня 2019 року задоволенню не підлягає, у зв'язку з погашенням відповідачем загальної вартості позики та відсотків визначених договором.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- відмовити.
Судові витрати позивача віднести за його рахунок .
Відомості про сторони:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032; ЄДРПОУ 35625014.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 07 листопада 2007 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова