Справа №: 343/890/24
Провадження №: 2/343/45/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретарів судового засідання - Шикор Г.В., Нікіфорової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 343/890/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
за участю: представника позивача АТ "Акцент - Банк" - Омельченка Є.В.,
відповідачки ОСОБА_1 та її представників - адвокатів Романушка П.П., Кремінця М.М.,
І. Стислий виклад позицій сторін:
представник позивача звернувся до суду із позовом (а.с. 1-4), в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.05.2020 у розмірі 13 171,38 грн (станом на 06.04.2024), яка складається із: 10 928,51 грн - заборгованість за кредитом; 2 242,87 грн - заборгованість за відсотками, та стягнути 3 028 грн судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.05.2020 відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ «Акцент - Банк» для отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписавши відповідну анкету-заяву з наданням згоди на те, що така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та банком договір надання банківських послуг. Відповідачкою також було підписано паспорт споживчого кредиту. Відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами Договору, на підставі яких відповідачка при укладанні Договору надала згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення, зменшення або анулювання) за рішенням та ініціативою Банку.
Банк на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, що підтверджується п. 2.1.1., 12.6.1 Умовами та правилами надання банківських послуг.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 станом на 06.04.2024 має заборгованість в розмірі 13 171,38 грн., яка складається з: 10 928,51 грн - заборгованість за кредитом; 2 242,87 грн - заборгованість за відсотками.
Банк неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачці sms - повідомлень та дзвінків з вимогою сплатити заборгованість, що не дало результату.
Таким чином, представник позивача просить стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь банку вказану вище заборгованість.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Романушко П.П. подав відзив (а.с. 46-49), в якому просить у задоволенні позовних вимог позивача АТ «А-Банк» відмовити. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що в порушення вимог ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування» між сторонами не було фактично укладено договору кредитування, не погоджено строк надання кредиту, як і не надано доказів звернення до відповідачки із вимогою про повернення кредиту. Також зазначає, що із наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити обґрунтованість нарахування відсотків, оскільки в такому не зазначено базу для їх нарахування.
Представник позивача АТ «А-Банк» подав відповідь на відзив (а.с. 67-68), в якому зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 підписуючи анкету - заяву ознайомилась із всіма умовами та правилами надання банківських послуг. Банком було надано відповідачці всю необхідну інформацію, в тому числі щодо розміру кредиту, строку кредитування та розміру процентів. Оскільки відповідачка отримала кредитну картку, користувалась нею, тим самим вона погодилась з умовами, що діяли на момент використання кредитних коштів.
У судовому засідання предстаник позивача АТ «А-Банк» - Омельченко Є.В. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що справді користувалась кредитними коштами наданими позивачем, однак у зв'язку із захворюванням дочки не мала змоги повернути кредит. Проте, в ході розгляду справи, позовні вимоги не визнала, заперечила щодо їх задоволення. Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М.М. у судовому засідання у задоволенні позовних вимог просив відмовити за безпідставністю таких. Зазначив, що у справі відсутні належні докази, які підтверджують вимоги сторони позивача. Вказує, що єдиним документом, який засвідчує факт приєднання відповідачки ОСОБА_1 до умов та правил банківських послуг є анкета - заява, яка підписана останньою. Паспорт споживчого кредиту відповідачкою не підписувався. Крім того, із змісту паспорту споживчого кредиту не можна встановити яким саме типом кредитного продукту користувалась відповідачка ОСОБА_1 . Виписка по картці не містить інформації про рух коштів і в такій зазначені дві картки НОМЕР_1 і НОМЕР_2 . Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який би підтверджував отримання кредиту, користування ним, укладення договору, а тому не є належним доказом наявності у відповідачки заборгованості.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
22 квітня 2024 року дана справа надійшла до суду та за наслідками автоматизованого розподілу була визначена для розгляду судді Андрусіву І.М.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом, 23.04.2024 було надіслано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1
24 квітня 2024 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на запит суду щодо інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.04.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21 травня 2024 року від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Романушка П.П. надійшов відзив.
18 червня 2024 року від представника позивача АТ «А-Банк» Мальованого В.В. надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.08.2024 визнано явку представника позивача АТ «А-Банк» обов'язковою.
Від представника позивача АТ «А-Банк» 21.08.2024 на електронну пошту суду надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 28.08.2024 задоволено.
Відповідачка ОСОБА_1 11.09.2024 та 25.09.2024 через канцелярію суду подала заяви про відкладення судового засідання.
14 жовтня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М.М. на електронну пошту суду надіслав заяву про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 14.10.2024 задоволено. Цього ж дня представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М.М. надіслав клопотання про відкладення судового засідання.
04 листопада 2024 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М.М. на електронну пошту суду надіслав клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 15.11.2024 задоволено частково.
06 січня 2025 року від представника відповідачки ОСОБА_1 на електронну пошту суду надійшло клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого ухвалою суду від 07.01.2025 відмовлено.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що у відповідності до анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26.05.2020 (а.с. 7), відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «Акцент - Банк» за отриманням банківських послуг. Вона погодилась з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачка своїм підписом підтвердила, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту їй роз'яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування - отриманий.
У паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 26.05.2020, який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 6514 з номера телефону, у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг, визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, серед яких: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом використання; ліміт кредиту - до 50 000 грн / до 100 000 грн / до 200 000 грн.; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Строк надання кредиту протягом одного дня; пільгова процентна ставка - 0,000001% на місяць, базова процентна ставка - 3,9 % в місяць (46,8 % річних) / 3,7% в місяць (44,4 % річних); тип процентної ставки - фіксована (а.с. 8, зворотна сторона).
Згідно із довідками за картами та лімітами (а.с. 12, 13), відповідачці ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 та видано картки: № НОМЕР_4 , із строком дії до березня 2027 року; № НОМЕР_5 , із строком дії до грудня 2031 року. Встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн., який у подальшому неодноразово було збільшено та зменшено.
Також на підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті банку та Тарифи по картках «Універсальна», «Універсальна Gold» (а.с. 15-22, зворотні сторони). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь - якого підпису відповідачки ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, на що вказала у своїй постанові від 03.07.2019, справа № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду.
З долучених до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № б/н від 26.05.2020, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 , станом на 06.04.2024 (а.с. 5-6, зворотна сторона) та виписці по картці (а.с. 9-11), встановлено, що остання користувалась кредитними коштами, погашала наявну заборгованість, що підтверджує наявність між сторонами кредитно - договірних зобов'язань. Заборгованість за наданим кредитом у вказаному розрахунку визначена в розмірі 13 171,38 гривень, з яких: 10 928,51 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту, 2 242,87 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення відповідачкою ОСОБА_1 заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
ІV. Оцінка суду:
заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до позивача АТ «А-Банк» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписала анкету - заяву від 26.05.2020. Кредитну послугу їй було надано. Факт користування кредитною карткою та використання кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі стороною відповідачки не спростовано.
Як вбачається із розрахунку заборгованості та руху коштів по картці, позивач надав відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, що і робила остання, знімаючи кошти та вносячи їх на свій рахунок, що є свідченням наявності між сторонами кредитно - договірних зобов'язань. Однак, як вказав представник позивача, відповідачка не дотримувалась своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, тому станом на 06.04.2024 утворилась заборгованість в розмірі 13 171,38 грн., з якої - 10 928,51 грн заборгованість за тілом кредиту, а 2 242,87 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї наявна заборгованість у розмірі 10 928,51 грн. Стороною відповідачки не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь - якого контррозрахунку заборгованості суду вона не надала.
Отже, заборгованість у розмірі 10 928,51 грн., тобто заборгованість за кредитом, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Стосовно позовної вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 відсотків в розмірі 2 242,87 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Водночас, суд звертає увагу, що у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача можуть змінюватися самим АТ «Акцент-Банк», тобто кредитор може додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Акцент-Банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин наданий банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані АТ «Акцент-Банк» Умови та Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Так, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 8, зворотна сторона), в якому вказано тип кредитного продукту: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold», картка «Зелена» та визначено тип процентної ставки для кожної із карток. Водночас, з наданих стороною позивача письмових доказів, судом не встановлено, які саме кредитні картки були видані відповідачці ОСОБА_1 . Зазначене позбавляє суд можливості встановити дійсні обставини справи, а саме можливість перевірити розрахунок нарахованих відсотків та дійти обґрунтованого висновку про їх стягнення.
За даними паспорта споживчого кредиту, базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) становить: 3,9% (46,8 % річних) - картка «Універсальна», 3,7% (44,4 % річних) - картка «Універсальна GOLD»; 3,7 % (44,4 % річних) - картка «Зелена». Однак, матеріали справи не містять інформації, які саме картки отримала відповідачка.
Зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про можливі умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Отже, враховуючи наведене вище, суд приходить висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідачки ОСОБА_1 2 242,87 грн - заборгованості за відсотками, слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги АТ «А-Банк» слід задовольнити частково та стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача 10 928,51 грн заборгованості за кредитним договором.
При цьому, суд відхиляє доводи сторони відповідачки в частині того, що між сторонами не було укладено договору кредитування, оскільки підписавши анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26.05.2020 відповідачка погодилась з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони відповідачки про те, що сторонами не було погоджено строку надання кредиту, оскільки в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 вказаний строк кредитування.
Безпідставними є і доводи сторони відповідачки в частині того, що виписка по картці та розрахунок заборгованості не є належними доказами у даній справі, оскільки, такі підтверджують рух коштів по банківському рахунку, містять записи про здійснені операції, і враховуючи сукупність досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, беручи до уваги стандарт доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, свідчать про те, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитом (основною сумою заборгованості) має місце, у зв'язку із чим позов і підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
V. Розподіл судових витрат:
відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язан их з розглядом справи.
Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6005315408608 від 06.04.2024 (а.с. 33), а тому, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 10 928,51 грн боргу, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з неї на користь позивача 2 512,38 грн (10 928,51 грн х 3 028 грн : 13 171,38 грн) сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст. 3, 509, 526, 527, 610, 626, 627, 628, 1050, 1054, ЦК України, ст. 12, 81, 141, ЦПК України та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.05.2020 у розмірі 10 928 (десять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 51 копійку та 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) гривень 38 копійок судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Повний зміст рішення суду складено 13 січня 2025 року.
Суддя: І.М.Андрусів