Справа №191/5513/24
Провадження № 1-в/191/747/24
10 січня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2023 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні на початку лютого 2023 року (вартість викраденого майна становила 3950,00 грн.) кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13.11.2020 року у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13.11.2020 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні:
- 04.01.2020 року (вартість викраденого майна становила 533,33 грн.), 20.01.2020 року (вартість викраденого майна становила 2321,62 грн.), 18.03.2020 року (вартість викраденого майна становила 223,33 грн.), кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.357 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі;
- за ч.1 ст.263 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання було визначено у виді 3 років позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком було частково приєднано покарання, призначене вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 07.03.2020 року, і призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 07.03.2020 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні 27.02.2018 року (сума завданої шкоди становила 400,00 грн.) кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1762 грн. у 2018 році, до 2102 грн. у 2020 році та до 2684 грн. у 2023 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із декриміналізацією вчинених 27.02.2018 р, 04.01.2020 р. та 18.03.2020 р. ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за вказаними епізодами вчинення шахрайства та крадіжок за вироками Пологівського районного суду Запорізької області від 07.03.2020 року та 13.11.2020 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання за вчинення 27.02.2018 р, 04.01.2020 р. та 18.03.2020 р. шахрайства та крадіжок за вироками Пологівського районного суду Запорізької області від 07.03.2020 року та 13.11.2020 року не звільняє його від подальшого відбування покарання, що було призначене за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2023 року, адже він за цим вироком вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, від покарання за яке він не може бути звільнений, так як сума викраденого майна становить 3950,00 грн., а за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13.11.2020 року він визнаний винним також у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.357 КК України. .
Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від призначеного судом покарання підлягає задоволенню частково та засуджений має продовжувати відбувати покарання за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2023 року за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
частково задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання:
- за епізодами вчинення 04.01.2020 року та 18.03.2020 року кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13.11.2020 року;
- за ч.2 ст.190 КК України за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 07.03.2020 року.
Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2023 року за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 13.01.2025 року.
Суддя ОСОБА_1