Справа №191/5521/24
Провадження № 1-в/191/754/24
10 січня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні 25.12.2020 р. (вартість викраденого майна становила 5500,00 грн.), 14.01.2021 р. (вартість викраденого майна становила 3231,45 грн.) кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, 15.01.2021 року (вартість майна становила 2000,00 грн.), 22.01.2021 року (вартість майна становила 5245,00 грн.) кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, 19.04.2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України. ОСОБА_4 було призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку покарання засудженого ОСОБА_4 з дня набрання вироком законної сили - 10.01.2024 року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2102 грн. у 2020 році та до 2270,00 грн. у 2021 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із декриміналізацією вчиненого 15.01.2021 року ОСОБА_4 діяння, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за вказаним епізодом вчинення шахрайства за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за епізодом вчинення шахрайства 15.01.2021 року за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року не звільняє його від подальшого відбування покарання, що було призначене за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року, адже він також за цим вироком вчинив ще два кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.185КК України, одне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України та одне кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, за які він має відбувати покарання.
Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання підлягає задоволенню частково та засуджений має продовжувати відбувати покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
Частково задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за епізодом вчинення 15.01.2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року.
Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 23.03.2023 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 13.01.2025 року.
Суддя ОСОБА_1