Справа №191/5512/24
Провадження № 1-в/191/746/24
10 січня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні 23.03.2021 р. (вартість викраденого майна становила 1386,00 грн.), 07.05.2021 р. (вартість викраденого майна становила 411,75 грн.) кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, 29.11.2021 року (вартість викраденого майна становила 2855,20 грн.) кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. ОСОБА_4 було призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 року, остаточно призначено покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні 10.10.2021 р. (вартість викраденого майна становила 3797,79 грн.) кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року та 17.09.2021 року з урахуванням ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року, остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні 24.06.2021 року (вартість викраденого майна становила 840,00 грн.) кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.09.2021 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року клопотання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про призначення покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень було задоволено. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2021 року, більш суворим покаранням за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставіст.75КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2270,00 грн. у 2021 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із декриміналізацією вчинених 23.03.2021 р., 07.05.2021 р. та 24.06.2021 р. ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за вказаними епізодами вчинення крадіжок за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року та 06.09.2021 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за епізодами вчинення 23.03.2021 р., 07.05.2021 р. та 24.06.2021 р. крадіжок за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року та 06.09.2021 року не звільняє його від подальшого відбування покарання, що було призначене за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року, адже він також за цим вироком вчинив ще кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за яке йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, та застосовано положення ч.4 ст.70 КК України: визначено остаточне покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання підлягає задоволенню частково та засуджений має продовжувати відбувати покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
частково задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вчинення:
- кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року;
- кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року.
Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 13.01.2025 року.
Суддя ОСОБА_1