Справа № 214/2407/24
1-кп/214/323/25
06 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
(в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041750000008 від 02.01.2024 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянство Україна, який має базову загальну середню освіту, не працює, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або інших осіб не має, зареєстрованого місця проживання не має, раніше судимий:
- 14.04.2009 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнився 06.12.2012 з Криворізької ВК Дніпропетровської області (№80) по відбуттю строку покарання;
- 29.05.2013 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.15, ч.3 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.03.2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ст.ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2013 та до відбуття остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяця позбавлення волі;
- 28.01.2016 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.297 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2013 та остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Звільнено 28.01.2016 з зали суду у зв'язку з відбуттям призначеного покарання;
- 24.11.2016 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки;
- 31.05.2017 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Звільнився 25.07.2019 з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) по відбуттю строку покарання;
- 30.04.2021 Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- 04.03.2024 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст..ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 13.06.2024 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.03.2024 - виконувати самостійно;
- 31.07.2024 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.4 ст.185, ч.5 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, -
14.03.2024 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041750000008 від 02.01.2024 щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до зазначеного обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, за таких обставин.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України. На теперішній час, воєнний стан продовжено Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024, який затверджений Законом України №4024-ІХ від 29.10.2024. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб, тобто до 08.02.2025.
ОСОБА_5 , діючи повторно, в період дії воєнного стану, 14.12.2023 о 15-05 годині, перебував в приміщенні торгівельної зали магазину «Продукти-356» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: пр. 200-річчя Кривого Рогу, 7-Д, Саксаганський район, м. Кривий Ріг. В цей час, ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу з полиці маркету таємно викрав майно продовольчого призначення, належне потерпілій стороні ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: каву розчинну, сублімовану, торгової марки «Jacobs Monarch», вагою 425 грам, у кількості одна одиниця, вартістю 470 грн. 60 коп.
Після цього, викрадений ним товар, ОСОБА_5 сховав під одягнену на ньому куртку та не маючи намір оплачувати викрадений товар направився на вихід з приміщення магазину, пройшовши касову зону та не розрахувавшись за прихований товар, покинув приміщення магазина та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 потерпілій стороні магазину «Продукти-356», ТОВ «АТБ-Маркет» спричинено матеріального збитку на загальну суму 470 грн., 60 коп.
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, в період дії воєнного стану, 22.12.2023 о 10-30 годині, перебував в приміщенні торгівельної зали магазину «Продукти-356» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: пр. 200-річчя Кривого Рогу, 7-Д, Саксаганський район, м. Кривий Ріг. В цей час, ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу з полиці маркету таємно викрав майно продовольчого призначення, належне потерпілій стороні ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: каву розчинну, сублімовану, торгової марки «Jacobs Monarch», вагою 280 грам, у кількості одна одиниця, вартість якої 418 грн. 60 коп.
Після цього, викрадений ним товар ОСОБА_5 сховав під одягнену на ньому куртку та не маючи намір оплачувати за викрадений товар направився на вихід з приміщення магазину, пройшовши касову зону та не розрахувавшись за прихований товар, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений охороною вищевказаного магазину за касовою зоною.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 потерпілій стороні магазину «Продукти-356» ТОВ «АТБ-Маркет» могло бути спричинено матеріального збитку на загальну суму 418 грн. 60 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.4 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану;
- ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора. При цьому, обвинувачений пояснив, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі, він з ними згодний та не бажає продовжувати судовий розгляд.
Представник потерпілої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009, заява №10249/03).
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як слідує з загального правила, що закріплене у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
При цьому, відповідно до положень ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Тобто, з 09.08.2024 змінився мінімальний розмір завданої шкоди, що визначає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, яка до внесення змін до КУпАП Законом №3886-ІХ складала 302,8 грн.
Цим законом внесені зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1. п.169.1. ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з п.п.169.1.1, п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2023 - встановлений в розмірі 2684 гривні.
Таким чином, межею адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна є його вартість в розмірі 2684 грн.
Зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений, а зазначений в ст.51 КУпАП.
Таким чином, внесені Законом №3886-ІХ зміни призвели до часткової декриміналізації діяння, тому дія цього Закону має зворотну дію у часі, отже скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 в справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), з якого слідує, що зміни до ст.51 КУпАП, які стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації відповідних діянь, як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Визначення суми, яка дорівнює двом неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, здійснюється виходячи з його розміру, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Як зазначалося вище, згідно з обвинувальним актом, на момент внесення відомостей до ЄРДР, дії ОСОБА_5 кваліфікувались за ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Разом з цим, 14.12.2023 та 22.12.2023, тобто на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої потерпілій особі ТОВ «АТБ-маркет» становила 889,20 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ОСОБА_5 діянь, оскільки вартість майна, у викраденні якого він обвинувачується не перевищує 2684 грн., тобто двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та станом на день розгляду кримінального провадження судом не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, а може бути лише підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з абз.4 ч.7 ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої, зокрема, п.4-1 ч.1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 КПК України.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Так, судом роз'яснено обвинуваченому зміст Закону №3886-ІХ, яким внесені зміни до КУпАП та положення КК України, які втратили чинність, як правова підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 погодився на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Отже, враховуючи вимоги ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого, суд вважає за можливе закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Судові витрати у провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.4-1 ст. 284, ст.372, ч.3 ст.479-2 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041750000008 від 02.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- компакт-диск з записом камер відеоспостереження від 14.12.2023, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 2 а.с.34, 35);
- упаковку кави розчинної, торгової марки «Jacobs Monarch», вагою 280 грамів, яка передана на відповідальне зберігання представнику ТОВ «АТБ-маркет» - залишити останньому, дозволивши розпоряджатися нею на власний розсуд (том 2 а.с.66, 67);
- компакт-диск з записом камер відеоспостереження від 22.12.2023, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 2 а.с.85, 86).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 10.01.2025.
Суддя ОСОБА_1