Справа № 201/16475/24
Провадження №1-кс/201/5888/2024
Іменем України
08 січня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12022041650001644 від 17 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12022041650001644 від 17 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у якій просив скасувати вказану постанову слідчого від 28 жовтня 2024 року, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Ознайомившись із оскаржуваною постановою слідчого, слідчий суддя не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з постанови слідчого від 28 жовтня 2024 року після досягнення ОСОБА_3 . 55-річного віку заявник звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 04 жовтня 2018 року, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Листом за вих. № 045650002408 від 11.12.2018 року ОСОБА_3 відмовлено у призначені пенсії за віком за списком №2 та повідомлено, що відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на пенсію віком на пільгових умовах мають працівники, заняті повний робочий день на роботах із шкідливими, і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професії, посад і показників, затверджених КМ України і за результатами атестації робочих місць, мають право чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці.
З метою отримання підтверджуючих документів про військову службу на Далекому сході за період з 1981 року по 1983 ріку та інформації про пільгову категорію ОСОБА_3 було подано заяву до Пенсійного фонду з проханням направити відповідні запити до архіву РФ та до заводу ім. Петровського.
Запитувана інформація ОСОБА_3 не отримана.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року у справі 160/8876/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Предметом спору у вищевказаній адміністративній справі визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити заявникові пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.10.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року у справі 160/8954/21, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії також було відмовлено.
Як вбачається з матеріалів скарги у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12022041650001644 від 17 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).
Чинним законодавством передбачено, що з об'єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв'язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.
Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових, обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов'язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Неналежне виконання службових обов'язків - це такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості називають «змішаною» бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов'язки неналежно діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.
Відповідальність за ст. 367 настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов'язок діяти відповідним чином юридичне був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов'язків здійснюється за допомогою відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів. До об'єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб'єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).
При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Склад службової недбалості передбачає заподіяння істотної шкоди. Для кваліфікації діяння службової недбалості слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 жовтня 2024 року було закрито кримінальне провадження №12022041650001644 від 17 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, з урахуванням вищевказаних обставин справи, не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови слідчого від 28 жовтня 2024 року
Як встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_3 та Пенсійним фондом тривалий час наявний спір щодо права заявника на отримання пенсії віком на пільгових умовах за Списком №2.
Спір носить адміністративно-правовий характер.
Слід зазначити, що у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що для захисту своїх прав 03 січня 2025 року він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 27.08.2024 року №045650003399 про відмову у задоволення заяви ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати страховий стаж за певні періоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням вищевикладеного, на переконання судді, слідчим обґрунтовано встановлені підстави для закриття кримінального провадження, передбачені ст. 284 КПК України. При ухваленні оскаржуваної постанови слідчим в повній мірі було враховано вимоги КПК України, тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови слідчого від 28 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження суддею не встановлено.
За таких обставин скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12022041650001644 від 17 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1