Справа № 402/689/23
про закінчення підготовчого провадження та призначення
судового розгляду
"10" січня 2025 р. м. Благовіщенське
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
провівши у залі суду у м. Благовіщенське підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №12023121110000313, внесеному 2 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Кам'яний Брід Ульяновського району Кіровоградської області, який має середню спеціальну освіту, який не працює, не одруженого, який має на утриманні 3 дітей, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
-12.03.2010 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді штрафу 510 грн.;
- 15.06.2010 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.296 КК України до 1 року позбавлення волі,
- 03.06.2011 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,
- 07.07.2016 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29.12.2020 року по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 1261, частиною 2 статті 186 КК України,
встановив:
В результаті проведеного підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
- для затвердження угоди або відмови в її затвердженні,
- для закриття провадження з підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України,
- для повернення обвинувального акту у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України,
- для направлення обвинувального акту для визначення підсудності у зв'язку з встановленням непідсудності кримінального провадження не виявлено.
Передбачених частиною 2 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не виявлено.
Учасники провадження проти призначення справи до розгляду не заперечили.
Тому суд дійшов висновку про можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду одноособово суддею у відкритому судовому засіданні.
Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів. На обґрунтування клопотання вказано:
- ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних правопорушень, одне з яких є умисним тяжким злочином;
-Обвинувачений є неодноразово судимим, у тому числі і за статтею 186 КК України,
-обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, які б утримали його від вчинення інших протиправних діянь - не має сім'ї, проживає окремо від своїх дітей, участі в їх утриманні не приймає. Спілкується з особами які виявляють антисоціальні спрямованість (зловживають алкоголем, вчиняють бійки);
Обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжувати свою злочинну діяльність. Зазначила про неможливість уникнути вищенаведених ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано в зв'язку з тим, що цей запобіжний захід не відповідає тяжкості правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 . Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не може бути застосований, оскільки даний запобіжний захід не позбавить обвинуваченого ОСОБА_4 можливості здійснювати вплив на неповнолітніх свідків у кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти заявленого клопотання прокурора просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт. Захисник долучив до справи документи, що підтверджують придбання сестрою обвинуваченого - ОСОБА_6 будинку та її заяву про те, що вона надає згоду на проживання ОСОБА_4 у ньому. Також надав довідку про захворювання ОСОБА_4 . Також захисник обвинуваченого заявив клопотання про зменшення зстави щодо обвинуваченого, зважаючи на його матеріальний стан.
Заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 з таких підстав:
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів, один з яких є тяжким. Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд виснує про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини, що характеризують обвинуваченого, обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого обвинуваченому правопорушення, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на потерпілих, неповнолітніх свідків по справі, яких суд ще не допитав, продовжити злочину діяльність, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні.
На думку суду, підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Суд вважає обґрунтованою позицію прокурора, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у ході судового розгляду кримінального провадження. На підтвердження такої позиції суду свідчать дані про особу обвинуваченого, зокрема, його репутації, відсутність місця праці, а також характер вчинених ним кримінальних правопорушень. Отже, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.
Суд критично сприймає обгрунтування стороною захисту необхідності зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт тим, що сестра обвинуваченого має житло і надала згоду на проживання обвинуваченого у цьому житлі. Суд бере до уваги те, що сестра обвинуваченого є потерпілою і матір'ю неповнолітніх свідків по справі і проживання обвинуваченого біля неї створить додаткові можливості для впаливу на неї та свідків - дітей потерпілої. Оцінюючи дані про стан здоов'я обвинуваченого, суд крім наданих стороною захисту даних бере до уваги і дані результатів медичного обстеження обвинуваченого, проведеного на виконаня ухвали Кропивницького апеляційного суду від 14.10.2024 року, за результатами якого стан здров'я визнаний задовільним та констатовано відсутність потреби у невідкладній медичній допомозі.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд не вважає можливим застосувати до обвинуваченого домашній арешт.
Згідно положень ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з умовою достатньої гарантії виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього, а відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає слушним зауваження захисника обвинуваченого про непомірність застави, зважаючи на матеріаьний стан обвинуваченого та можливих заставодавців. Тому суд виснує про необхідність зменшеня застави до розміру 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного при визначенні розміру застави, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , його особу, а також беручи до уваги його матеріальний стан, приходжу до висновку щодо визначення розміру застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені такі обов'язки: прибувати за викликом суду; не відлучатися з Голованівського району без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по справі.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 197,199 КПК України,
постановив:
Підготовче провадження закінчити.
Призначити кримінальне провадження №12023121110000313 від 2 червня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 1261, частиною 2 статті 186 КК України, до судового розгляду Ульяновським районним судом Кіровоградської області суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 10 лютого 2025 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні Ульяновського районного суду Кіровоградської області.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 березня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно направити до Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" для виконання.
Відмовити обвинуваченому та його захиснику у задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт.
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого про зменшення зстави щод обвинуваченого, зважаючи на його матеріальний стан.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.00 коп. та надати можливість йому або іншій особі внести кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області для внесення застави та надати документ, що підтверджує органу, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У відповідності до ч. 4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати за викликом суду;
-не відлучатися з Голованівського району без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по справі.
Термін обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити до 10 березня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області, має бути наданий уповноваженій особі Ульяновського районного суду Кіровоградської області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Ульяновський районний суд Кіровоградської області та процесуальних прокурорів Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ульяновський районний суд протягом 7 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1