Справа № 420/35818/24
10 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 19 листопада 2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 від 01 липня 2024 року Nє4600 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту за рапортом військовослужбовця лейтенанта ОСОБА_2 від 03 червня 2024 року;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити військовослужбовцю старшому лейтенанту ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 ) одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 листопада 2022 року між військовослужбовцем офіцером групи логістики штабу НОМЕР_5 окремого батальйону НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України ОСОБА_4 та Міністерством оборони України в особі Командувача Силами територіальної оборони Збройних Сил України укладено перший контракт проходження військової служби. Зазначений контракт є типовим та укладений згідно з Додатком 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.
Відповідно до пункту 3 цього контракту, зазначений контракт є строковим і діє до оголошення демобілізації. 03 червня 2024 року військовослужбовцем лейтенантом ОСОБА_5 подано рапорт командиру військової частини НОМЕР_2 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Рішенням командира військової частини відмовлено лейтенанту ОСОБА_6 в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту з мотивів того, що в пункті 1 Розділу ХХІІ наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 прямо не зазначено обов'язку виплати одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту зі строком дії контракту «до оголошення демобілізації».
Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що пунктом 1 розділу XXII Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 прямо не визначено обов'язку виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення першого контракту строком «до оголошення демобілізації».
Окрім того, позивачем не було надано відомостей про невиплату чи виплату йому одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту (після набрання ним чинності, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою на підставі наказу командира) в попередніх військових частинах, де він проходив військову службу, а саме військовими частинами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та НОМЕР_9 окремою механізованою бригадою. Таким чином військова частина НОМЕР_2 не мала жодних достовірних, документально підтверджених доказів про ненарахування та невиплату одноразової грошової допомоги позивачу, та у зв'язку з цим не могла вчинити дій, які б призвели до надмірної виплати грошового забезпечення та нецільових втрат коштів державного бюджету.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
09 грудня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/72304/24).
Станом на 10 січня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
03 листопада 2022 року між військовослужбовцем офіцером групи логістики штабу НОМЕР_5 окремого батальйону НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України ОСОБА_4 та Міністерством оборони України в особі Командувача Силами територіальної оборони Збройних Сил України укладено перший контракт проходження військової служби.
Зазначений контракт є типовим та укладений згідно з Додатком 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.
Відповідно до пункту 1 контракту позивач добровільно бере на себе зобов'язання: проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку дії контракту на всій території України або за її межами в порядку, визначеному законодавством, а в разі настання особливого періоду і понад встановлений строк контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини дев'ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 цього контракту, зазначений контракт є строковим і діє до оголошення демобілізації.
03 червня 2024 року військовослужбовцем лейтенантом ОСОБА_5 подано рапорт командиру військової частини НОМЕР_2 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Рішенням командира військової частини відмовлено лейтенанту ОСОБА_6 в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту з мотивів того, що в пункті 1 Розділу ХХІІ наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 прямо не зазначено обов'язку виплати одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту зі строком дії контракту «до оголошення демобілізації».
Про зазначене рішення військовослужбовця лейтенанта ОСОБА_7 повідомлено листом командира військової частини НОМЕР_2 від 01 липня 2024 року №4600.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:
- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Тобто, безпосередньо Законом №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.
В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов'язків за цими посадами.
Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою на підставі наказу командира. При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.
Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 (у редакції чинній станом на час звернення позивача із рапортом про виплату ОГД) одноразова грошова допомога не виплачується:
- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
- у разі продовження військової служби за новим контрактом;
- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.
Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в п.1 розділу ХХІІ Порядку №260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених п.4 розділу ХХІІ Порядку № 260.
У відзиві на позов представник відповідача, заперечуючи право позивача на отримання такої допомоги, вказував, що чинне законодавство не передбачає виплату одноразової грошової допомоги за контрактом у випадку укладення його на строк до оголошення демобілізації.
Суд визнає незаконними такі мотиви та аргументи, оскільки виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з підписанням першого контракту військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану, не поставлена у залежність від оголошення рішення про демобілізацію.
Зважаючи на викладене вище, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Щодо визначення розрахункової величини для обрахунку одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище по тексту судового рішення, відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704 одноразова грошова допомога особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу виплачується у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Позивачем укладений контракт на походження військової служби з Міністерством оборони України 03 листопада 2022 року.
Як наслідок, з 03.11.2022, тобто після укладення позивачем першого контракту у відповідача виник обов'язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704.
В свою чергу, пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом.
Отже, у відповідача у 2022 році на виконання підпункту 8 пункту 6 Постанови №704 виник обов'язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу з розрахунку десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Однак, підставою для нарахування та виплати відповідачем такої доплати є рапорт позивача, що поданий лише у 2024 році.
Таким чином, позов належить до задоволення у спосіб зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на проходження військової служби відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за його рапортом від 03 червня 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя С.О. Cтефанов