Справа № 420/36363/24
09 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №30488-27928/К-02/8-1500/24 від 12.11.2024 року, у проведені перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року з урахуванням права на отримання пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити порушене право позивача на отримання з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідного перерахунку пенсії, з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року, з урахуванням права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. Згідно перерахунків пенсії, розмір виплати пенсії обмежений 10-ма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Позивач, зважаючи на безпідставне обмеження розміру його пенсії, звернувся за судовим захистом із даним позовом. Обмеження відповідачем розміру пенсії позивача є протиправним, не відповідає нормам Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою судді від 02.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.12.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства. Посилання Позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до Позивача правомірно.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом №27425-24817/К-02/8-1500/24 від 04.10.2024 року ГУ ПФУ у відповідь на заяву позивача надало копії перерахунків пенсії станом на 01 березня 2024 року та станом на 01 липня 2024 року.
Згідно копій перерахунків пенсії на 01 березня 2024 року та станом на 01 липня 2024 року, позивачу нарахована пенсійна виплата у загальному розмірі 28521,86 грн., однак, визначаючи розмір належної пенсійної виплати, ГУ ПФУ, призначило до виплати та сплачує пенсію у розмірі 26863,74 грн, мотивуючи свої дії тим, що пенсійна виплата у розмірі 26863,74 грн є виплатою з урахуванням максимального розміру.
В серпні 2024 року позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив поновити право на пенсійну виплату з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року, у нарахованому на відповідну дату розмірі, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року.
Відповідач листом №30488-27928/К-02/8-1500/24 від 12.11.2024 фактично відмовив у задоволені заяви з посиланням на те, що «Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 по справі № 420/21853/23 було установлено з 01.12.2022 та з 01.03.2023 провести перерахунок Вашої пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначені дати та становить з 01.03.2023 - 26863,74 грн.».
У свою чергу, рішенням ООАС від 27.10.2023 № 420/21853/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2022 року, з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Зважаючи на те, що таке обмеження пенсійним управлінням розміру пенсії позивача з є протиправним, не відповідає нормам Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7- рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з дня ухвалення рішення про визнання їх неконституційними, а саме з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Пунктом 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 1-1 Закону №2262-XII визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-XII) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Протягом періоду з 20.12.2016р. (набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-XII, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-XII є чинною.
Правові висновки Верховного Суду щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром після 20.12.2016, тобто після визнання рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 неконституційною частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, містяться в постановах Верховного Суду: від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19; від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17; від 10 вересня 2021 року у справі №300/633/19; від 09 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18; від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18; від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та інших.
Так, Верховний суд в своїх постановах неодноразово зазначає, що згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774- VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Протягом 2018 року та по теперішній час стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року без застосування обмеження її максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року та з 01 липня 2024 року без застосування обмеження її розміру.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк