Справа № 420/828/25
09 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони вчиняти певні дії,-
08.01.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви в якій заявник просить суд зупинити дію пункту другого параграфу першого наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06 січня 2025 року №11, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника групи внутрішнього контролю військової частини НОМЕР_2 звільнено з займаної посади і призначено офіцером взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_3 .
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що на підставі наказу №11, ТВО командира військової частини НОМЕР_2 08.01.2025 року видано наказ №8 (по стройовій частині) п/ку ОСОБА_1 , про здавання справи та посади (Далі - наказ №8). ОСОБА_1 вважає п.2 параграфу 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.01.2025 року №11 (Далі - наказ №11) протиправним. Оскарження наказу №11, захист прав і доведення в суді протиправності рішення командира НОМЕР_1 потребує певного часу. За час розгляду в суді позовних вимог про визнання протиправним і нечинним рішення, наказ буде виконаний, позивач буде переведений із займаної посади в резерв, а на звільнену позивачем посаду буде призначений інший військовослужбовець. В такому випадку, в разі прийняття рішення судом про протиправність і нечинність наказу, відновлення на посаді позивача буде не можлива. Отже, захист прав та інтересів ОСОБА_1 стане неможливим, а для їх відновлення необхідно буде додатково докладати значних зусиль та витрат.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами ч.1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено шляхом, зокрема, забороною відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Частиною 2 цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Також суд зазначає, що при вивченні заяви про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заява та доданих до неї документів не встановлено обставин, що вказували б на очевидність протиправності пункту другого параграфу першого наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06 січня 2025 року №11, який має на меті оскаржити заявник. Доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявнику (можливого позивача) до суду не надано, як і не надано доказів неможливості захисту прав та інтересів заявника (можливого позивача) без вжиття відповідних заходів забезпечення позову. В матеріалах адміністративного позову відсутні докази і на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.
Сама ж лише незгода заявника із діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що зупинення дії пункту другого параграфу першого наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06 січня 2025 року №11, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника групи внутрішнього контролю військової частини НОМЕР_2 звільнено з займаної посади і призначено офіцером взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_3 , який згідно змісту заяви про забезпечення має на меті оскаржити заявник до Одеського окружного адміністративного суду за своїм характером буде фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що не відповідатиме меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, а тому у задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150-154, 241-244, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Іванов Е.А.