Справа № 420/24101/24
10 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.06.2024 №7682/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає про протиправну відмову у призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2024.
За змістом відзиву, ГУ ПФУ в Херсонській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Позиція мотивована тим, що позивачка вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому, на думку пенсійного органу, підстави для повторного призначення пенсії за віком немає.
За змістом відзиву ГУ ПФУ в м. Києві позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Позиція мотивована тим, що 23.01.2008 року позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах. 10.06.2024 року позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком. У переведенні на інший вид пенсії відмовлено, оскільки такий вид пенсії позивачка вже отримує.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив наступне.
З 23.01.2008 року позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивачка перебуває на обліку у ГУ ПФУ в місті Києві.
10.06.2024 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме: за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески.
Заява про перехід на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Херсонській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 930090832453 від 17.06.2024 року відмовлено у перерахунку пенсії щодо переходу на інший вид пенсії, оскільки позивачка вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) та Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 (у редакції на дату звернення позивачки із заявою) право на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - не менше 31 року.
На момент звернення позивачки до пенсійного органу із заявою від 10.06.2024 року позивачка досягла віку 60 років та мала страхового стажу понад 31 рік, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, на момент звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії позивачка мала право на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виходячи із того, що позивачка з 2008 року отримувала пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону № 1788, а за призначенням пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058 звернулась вперше 10.06.2024 року, і на момент звернення вона мала усі умови щодо призначення такого виду пенсії, як то страховий стаж та вік, їй протиправно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії.
Статтею 40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, позивачці первинно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка звернулася вперше 10.06.2024 року.
Таким чином, при призначенні позивачці з 10.06.2024 року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021, 2022, 2023 рр.), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком 10.06.2024 року згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у Постановах від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17, від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17 висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи, що протиправне рішення прийнято ГУ ПФУ в Херсонській області, саме це територіальне управління пенсійного органу зобов'язане здійснити переведення позивачки на інший вид пенсії за заявою від 10.06.2024 року.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір розподілено на підставі ст. 139 КАС України та підлягає стягненню з ГУ ПФУ в Херсонській області, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення, у повному розмірі, оскільки часткове задоволення вимог не впливає на кількість заявлених та тих за які був сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.06.2024 №7682/03-16 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії, а саме: пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2024 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов