Справа № 420/22883/24
(додаткова)
09 січня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/22883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, до Одеського окружного адміністративного суду 22.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок за особливості проходження служби та премій загиблого ОСОБА_2 з жовтня 2022 по вересень 2023 року, протиправними;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням надбавок за особливості проходження служби та премій на підставі довідок Військової частини НОМЕР_2 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 05.01.2024 № 40 та про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 05.01.2024 № 39, відповідно до абзацу 4, пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 № 393, шляхом ділення їх загальної суми за фактичні місяці служби з жовтня 2022 по вересень 2023 року підряд перед загибеллю на 12 (дванадцять) місяців, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
30.12.2024 до суду надійшла заява позивача (вхід.№79237/24) про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/22883/24, а саме з підстав відсутності ухваленого рішення за клопотанням ОСОБА_1 № ЕС39094/24 від 03.09.2024 щодо кваліфікації судом неподання відзиву як факту визнання відповідачем позову (в порядку ч.4 ст.159 КАС України)), яким: - кваліфікувати факт неподання Відповідачем (суб'єктом владних повноважень) відзиву по справі № 420/22883/24, як визнання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позову ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Подана заява обґрунтована тим, що позивачем по справі №420/22883/24 було подано клопотання щодо кваліфікації судом неподання відзиву, як факту визнання відповідачем позову (вх. ЕС39094/24 від 03.09.2024). Водночас, попри чітко встановлений обов'язок суб'єкта владних повноважень у доказуванні правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності (ч. 2, ст. 77 КАС України), судом вказане клопотання № ЕС39094/24 від 03.09.2024 розглянуто не було. Натомість, 20.12.2024 судом було ухвалено по справі рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, навпаки мотивуючи своє рішення недоведенням з боку позивача обставин щодо протиправності оскаржуваних дій та рішення суб'єкта владних повноважень. Також позивач просить розгляд зазначеного клопотання здійснити в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.252 КАС України).
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає за можливим розглянути заяву без участі сторін в порядку письмового провадження та не вбачає необхідності розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Так, розглянувши клопотання щодо кваліфікації судом неподання відзиву, як факту визнання відповідачем позову (вх. ЕС39094/24 від 03.09.2024), суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Тобто, кваліфікація судом визнання позову за наслідками неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин - не є імперативною нормою для суду, адже вказаною частиною визначено саме право суду, а не обов'язок.
В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Підсумовуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо кваліфікації судом неподання відзиву, як факту визнання відповідачем позову
Керуючись ст.ст. 159, 162, 250, 252, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи - відмовити.
Клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
У задоволенні клопотання позивача щодо кваліфікації судом неподання відзиву, як факту визнання відповідачем позову (вх. ЕС39094/24 від 03.09.2024) - відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту його підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА