Справа № 420/37721/24
06 січня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши клопотання позивача ДП Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про стягнення майнової шкоди
До Одеського окружного адміністративного суду 05.12.2024 надійшла позовна заява ДП Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) кошти в розмірі 26115,64 гривень (двадцять шість тисяч сто п'ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
16.12.2024 до суду надійшла (вхід.ЕП/20719/24) відповідь відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеської області, на запит суду щодо місця реєстрації відповідача і повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
19.12.2024 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн; належним чином оформлену позовну заяву відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням області перебування позивача, поштового індексу відповідача, адреси електронної пошти відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, надати докази відмови добровільної відмови відповідача від відшкодування завданої шкоди.
30.12.2024 до суду надійшла заява (вхід.№ЕС/79036/24) позивача про продовження процесуального строку. Заявник зазначає, що в зв'язку з закриттям рахунку на який приймається платежі щодо сплати судового збору Одеського окружного адміністративного суду, просить продовжити термін для сплати судового збору.
Дослідивши отриману заяву, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, враховуючи доводи позивача та обставини, що мають місце, суд вважає за доцільне заяву про продовження строку на усунення недоліків задовольнити та продовжити строк на усунення недоліків на 10 днів.
При цьому, вважаю за необхідне звернути увагу позивача на те, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк вона буде їй повернута.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 169, 248, КАС України, суд
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви ДП Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА