Справа № 420/34021/24
06 січня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки починаючи з 17.06.2024 року з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Позивач після призначення пенсії по інвалідності продовжував працювати і набув не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, після чого звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком. Як вбачається з розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії від 23.10.2024 року, для розрахунку пенсії позивача було застосовано середню заробітну плату за 2014-2016 роки 3764,40 грн., що прямо суперечить положенням ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону, оскільки це прямо передбачено ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що так як позивачу було проведено перерахунок пенсії за заявою від 04.02.2022, а після цієї дати набутий страховий стаж позивача на момент звернення із заявою про переведення із пенсії по інвалідності на пенсію за віком становив 1 рік 8 місяців 14 днів (20 місяців замість потрібних 24 для застосування ч.3 ст. 45 Закону №1058), підстав для застосування ч.3 ст. 45 Закону №1058 у Головного управління не було. Позивач помилково вважає, що після призначення пенсії по інвалідності він набув більше ніж 24 місяці страхового стажу для застосування ч. 3 ст. 45 Закону №1058, адже підрахунок набутого страхового стажу починається не з моменту призначення пенсії по інвалідності, а з моменту перерахунку пенсії позивача згідно його особистої заяви 04.02.2022 (де було враховано страховий стаж до 31.01.2022), тобто до уваги брався страховий стаж, набутий з 01.02.2022 і він становив на момент переведення 1 рік 8 місяців 14 днів. Отже, не було законних підстав при переведенні Позивача із пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно Закону №1058 для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки. Головне управління діяло в порядку, передбаченому законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що позивач звертався за перерахунком пенсії по інвалідності у 2022 році, щоб було враховано його заробітну плату та розмір пенсії було збільшено, оскільки це є його правом. Проте, вочевидь здійснений перерахунок пенсії позивача у 2022 році не може слугувати підставою для обмеження його права на застосування нової середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком вперше, тим більше, що це прямо передбачено ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, слід зазначити, що ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає вибір дати, з якої обліковується необхідний стаж (24 місяці) - «після призначення пенсії» або «попереднього перерахунку пенсії». Тобто, стаття не містить однозначної вказівки щодо підрахунку страхового стажу тільки після попереднього перерахунку (якщо його було здійснено). Отже, дії відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком середньої заробітної плати за 2014-2016 роки є протиправними, та такими, що не відповідають вимогам законодавства та судової практики.
Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 12.11.2019 року отримує пенсію за віком по інвалідності, відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 40).
17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 58-59)
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 17.06.2024 року із розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середнього заробітку за 3 попередні роки - за 2016-2017 роки (а.с. 60-64 з.б.).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, частиною 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Водночас, на думку позивача, при зверненні із заявою до територіального органу ПФУ після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.
Разом з тим, статтею 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.
Враховуючи, що заява позивача від 17.06.2024 стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Як зазначив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23, "...висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку...".
Таким чином, позивач як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Також, посилання позивача на те, що здійснений перерахунок пенсії позивача у 2022 році не може слугувати підставою для обмеження його права на застосування нової середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком вперше, відповідно до ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд не приймає до уваги, оскільки приписами ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко визначено як необхідну умову набуття не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії/попереднього перерахунку пенсії. Отже, оскільки позивачу було проведено перерахунок пенсії за заявою від 04.02.2022 року, а після цієї дати набутий страховий стаж позивача на момент звернення із заявою про переведення із пенсії по інвалідності на пенсію за віком становив 1 рік 8 місяців 14 днів (20 місяців замість потрібних 24) підстав для застосування ч.3 ст. 45 Закону №1058 у Головного управління не було.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправних дій відповідача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки починаючи з 17.06.2024 року з урахуванням фактично сплачених сум, - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.