Справа № 420/13792/24
06 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з нарахування пенсії ОСОБА_1 зі ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області по ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV, зарахувати ОСОБА_1 стаж згідно його трудової книжки період стажу на підприємстві ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.08.1992 р. по 18.05.1999 р.;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області по ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV, нарахувати ОСОБА_1 пенсію з дня звернення до Суворовського об'єднаного Управління ПФУ м. Одеси.
ІІ. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що після досягнення 60 років та набувши право на пенсії за віком, він звернувся до Суворовського ОУ ПФУ в м. Одесі із заявою від 16.07.2020 року про призначення пенсії. Проте, відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії, вказуючи на відсутність в трудовій книжці номеру та дати наказу про звільнення з роботи, а тому періоди його роботи з 01 травня 1990 року по 18 травня 1999 рік не були не зараховані до стажу. Вважаючи, що при своєчасному зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії та маючи згідно даним трудової книжки загальний трудовий стаж 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пенсії згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.05.2024 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що 16.07.2020 позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення йому пенсії за віком, а 28.12.2020 вдруге звернувся до Головного управління через Урядовий контактний центру «Урядова гаряча лінія». За результатами розгляду останнього звернення, Головне управління листом від 11.01.2021 за вих. № 267-12821/К-02/8-1500/21 повідомило Позивача, що 16.07.2020 він звернувся із заявою щодо отримання довідки про наявний страховий стаж. Внаслідок вищевказаного, позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 420/16469/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року за реєстраційним № 5735 про призначення пенсії за віком із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Головним управлінням було повторно розглянуто заяву Позивача від 16.07.2020 та на підставі доопрацювання пенсійної справи рішенням від 08.02.2024 № 156050006828 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на заміну рішення про відмову № 156050006828 від 24.01.2024 у зв'язку з відсутністю у нього права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, зокрема, до страхового стажу не зараховано період роботи з 14.08.1992 по 18.05.1999 згідно трудової книжки від 12.06.1978 серії НОМЕР_1 через відсутність номера та дати наказу про звільнення з роботи.
21.05.2024 р. на виконання ухвали суду від 08 травня 2024 року ГУ ПФУ в Одеській області надано завірену копію пенсійної справи позивача.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії, а саме: заяву позивача про призначення пенсії та додані до неї документи ( у разі їх не надання позивачем разом з позовом); пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав не зарахування позивачу спірних періодів його роботи до трудового стажу.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України (а.с.4)
16.07.2020 року після досягнення 60-річного віку, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області (Суворовське об'єднане управління ПФУ в м. Одеса) із заявою № 5735 про призначення пенсії за віком.(а.с. 56)
До заяви було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення пенсії № 5735, паспорт громадянина України ( НОМЕР_2 ), трудова книжка, військовий квиток ( НОМЕР_3 від 21.10.1978 р.), диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (№1606 від 07.09.1978 р, №363 від 19.04.1979 р.) , що підтверджується розпискою-повідомленням від 16.07.2020 року №5735. (а.с.57)
Рішенням Одеського окружного суду від 21 грудня 2023 року по справі №420/16469/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року за реєстраційним № 5735 про призначення пенсії за віком із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. (а.с. 53-55)
24.01.2024 року на виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року за реєстраційним номером № 5735 про призначення пенсії за віком та прийнято рішення №156050006828 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу, який повинен складати 27 років, а страховий стаж особи складає 13 років 09 міс. (а.с.46)
08.02.2024 р. на заміну попереднього рішення №156050006828 від 24.01.2024 р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області було прийнято рішення № 156050006828, яким відмовлено позивачу в призначенні відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу 27 років.
Даний висновок ГУ ПФУ в Одеській області вмотивований тим, що необхідний страховий стаж заявника відповідно до статі 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 27 років. Страховий стаж особи становить 16 років 00 місяців.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період:
- роботи з 14.08.1992 по 18.05.1999 згідно трудової книжки від 12.06.1978 серії НОМЕР_1 , оскільки відсутні номер та дата наказу про звільнення з роботи, що порушує вимоги “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
- для зарахування вищезазначеного періоду до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки про період роботи на підставі первинних документів та відомості про реорганізацію, перейменування підприємства “Одеський центр МЖК». ( а.с. 47)
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо нарахування пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частинами 1, 2 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII. ( далі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,
- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( частина 1 ст. 1 Закону № 1788-XII);
- до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання …. ( частина перша статті 56 Закону № 1788-XII)
- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України . ( стаття 62 Закону № 1788-XII).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), зокрема, -
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок ( перший частини ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV);
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. ( перший частини ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV);
- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( абзац перший частини 4 ст. 24 Закону № 1058-IV);
- починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років (частина перша статті 26 Закону № 1058-ІV).
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( частина перша ст. 44 Закону № 1058-IV);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ( частина третя статті 44 Закону № 1058-IV);
- пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ( абзац другий пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV);
- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, зокрема,
- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами ( пункт 1 Порядку № 637);
- за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. ( пункт 3 Порядку№ 637).
- за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. ( пункт 18 Порядку № 637).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії), яким передбачено, зокрема, -
- звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. ( пункт 1.6 Порядку № 22-1);
- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. ( пункт 1.7 Порядку № 22-1)
- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). ( пункт 4.1. Порядку № 22-1);
- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. ( пункт 4.2. Порядку № 22-1)
- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. ( абзац перший пункту 4.3 Порядку № 22-1).
VI. Оцінка суду.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до вищенаведених норм права, для призначення пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. (ст. 62 Закону № 1788-XII).
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 25.02.2021 у справі № 683/3705/16-а.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови пенсійного органу призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутності необхідного страхового стажу для її призначення.
При цьому спірна відмова у призначенні позивачу пенсії за віком оформлена рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08.02.2024 № 156050006828 за результатами повторного розгляду заяви Позивача від 16.07.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі № 420/16469/23.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення пенсійного органу, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж заявника повинен складати 27 років, а за результатами розгляду документів, доданих до заяви, страховий стаж складає 16 років 00 місяців. До страхового стажу не враховано період роботи позивача з 14.08.1992 по 18.05.1999, оскільки відсутні номер та дата наказу про звільнення з роботи згідно записам трудової книжки від 12.06.1978 серії НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку вказаному висновку пенсійного органу, суд враховує наступне.
Як зазначалось вище, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом № 1788-XII та Законом №1058-IV.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, абзацом 1 пункту 3 Порядку № 637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи..
У спірний період внесення записів до трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затверджена наказом Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року № 162, яка втратила чинність 29 липня 1993 року у зв'язку з прийняттям спільного наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р. про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58).
Відповідно до п.1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.
Пунктом 2.1. Інструкції №162 встановлено, що заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на мові союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і офіційною мовою СРСР.
Період роботи зазначається в графі 2, куди відповідно до Інструкції № 58, заносяться відомості про дату прийняття працівника на роботу та дату звільнення з роботи.
За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком ним була надана трудова книжка, яка у спірний період містить наступні записи, зокрема :
- під номером 19 міститься запис від 13.08.1992 р. мовою документа « Переведен каменщиком третьего разряда», підстава - наказ №198 від 13.08.1992 р.
- під номером 20 міститься запис від 18.05.1999 р. мовою документа « Уволен по собственному желанию в соответствии со ст. 38 КЗоТ УССР», підстава - відомості відсутні.
Отже, запис про звільнення позивача дійсно не містить дату та номер документа, на підставі якого вчинено такий запис.
При цьому, відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд приймає до уваги, що запис під № 20 від 18.05.1999 р. про звільнення про позивача містить підпис інспектора відділу кадрів та печатку Одеського центру МЖК.
Згідно ж з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права з означених вище спірних питань, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком. ( постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19 , від 17 вересня 2024 року у справі № 440/4164/23 тощо)
Суд зазначає, що право пенсіонера на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №275/615/17, від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.
Дослідивши записи в трудовій книжці позивача, у т.ч. записи перед та після спірного періоду, не дають суду підстав сумніватися в штучному збільшення чи зменшенні періодів роботи позивача в Одеському центрі МЖК, оскільки графа № 2 в трудовій книжці позивача за спірні періоди не містить ніяких виправлень.
Отже, на переконання суду, сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці, та позбавити особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.
Відповідно до ст. 44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п. 4.2. Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу…., повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів
Положеннями пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, у разі наявності сумнівів щодо роботи позивача відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних установ задля отримання інформації та копій документів про роботу позивача, а також вказати на необхідність надати додаткові документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.
В той же час, будь-яких доказів на вчинення вказаних дій, відповідачем суду не надано.
Натомість, відповідач поклав такий обов'язок на позивача шляхом надання останнім уточнюючи довідки про період роботи на підставі первинних документів та відомості про реорганізацію, перейменування підприємства “Одеський центр МЖК».
За положеннями пункту 19 частини 1 статі 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема, за результатами розгляду заяви керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), підписується рішення, яке зберігається в електронній пенсійній справі особи. (пункт 4.3 розділу ІV цього Порядку).
Статтею 9 КАС України перебачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки в межах даних спірних правовідносин судом встановлено, що права позивача порушені саме рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №156050006828 від 08.02.2024 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, прийнятого за результатами повторного розгляду його заяви від 16.07.2020 року за реєстр. № 5735, тому суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати дане рішення Головного управління ПФУ в Одеській області протиправним та скасувати, оскільки під час його прийняття пенсійним органом не було враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення для призначення пенсії Позивачу, як наслідок, допущено неналежний розгляд поданої заяви і документів та, відповідно, прийнято необґрунтоване рішення про відмову у зарахуванні певних періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.
Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи, що судом визнано неправомірним не зарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи згідно записів в трудовій книжці, то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.08.1992 р. по 18.05.1999 р. згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.06.1978 р.
З огляду на вказаний висновок суду позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача з нарахування пенсії ОСОБА_1 за ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача в частині зобов?язання ГУ ПФУ в Одеській області по ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV, нарахувати ОСОБА_1 пенсію з дня звернення до Суворовського об'єднаного Управління ПФУ м. Одеси, то суд вказує про таке.
За положеннями частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Як стверджує позивач у змісті позову, згідно трудової книжки він має загальний трудовий стаж 22 роки 09 місяців 25 днів.
Відповідач в рішенні №156050006828 від 08.02.2024 року за результатами розгляду документів, доданих до заяви, визнав стаж роботи позивача 16 років.
При цьому, спірний період роботи ОСОБА_1 в Одеському центрі МЖК згідно записів трудової книжки з 13.08.1992 р. по 18.05.1999 р. приблизно складає 6 років 9 міс.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача-1.
Враховуючи, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору ..
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом № ПН765 від 17 квітня 2024 р.(а.с. 22)
Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сплачений судовий збір за подачу цього позову, внаслідок його задоволення, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області в повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 08.02.2024 № 156050006828 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Одеському центрі МЖК з 13.08.1992 р. по 18.05.1999 р. згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.06.1978 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року реєстраційним № 5735 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок ) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна