Справа № 420/34873/24
06 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправною; скасувати рішення № 156050024178 від 21.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи в ДП «Морський торгівельний порт «Південний» на посаді електрогазозварника з 14.04.1993 по 16.02.2000, з 19.04.2001 по 25.12.2007 роки та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту виникнення права, тобто з 12.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням пенсійним управлінням йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав незарахування до страхового стажу через недоліки в оформленні та веденні трудової книжки. Позивач не погоджується з даним рішенням, зважаючи на те, що недоліки у веденні трудової книжки є виною адміністрації підприємств, що не може бути підставою для невраховування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії за віком.
Ухвалою судді від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.11.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було встановлено, що загальний страховий стаж Позивача складає 37 років 03 місяців 24 дні, з яких 10 років 06 місяців 08 днів - стаж роботи за Списком № 2. У зв'язку з відсутністю у Позивача 12 років 06 місяців, рішенням Головного управління № 156050024178 від 21.10.2024 Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській № 156050024178 від 21.10.2024 до пільгового стажу Позивача не були зараховані періоди роботи згідно довідки № 5739/118/24 від 25.09.2024, оскільки у довідці не зазначена назва дільниці на якій працював Позивач, а також оскільки найменування робочого місця Позивача у трудовій книжці не відповідає атестованим робочих місцям згідно наказу про результати атестації робочих місць № 195 від 19.04.2001. Необхідними умовами для зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 2 є зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 за умови підтвердження документами відповідних умов праці. Враховуючи те, що надана Позивачем на підтвердження спірних періодів довідка № 5739/118/24 від 25.09.2024 не містить усіх необхідних відомостей про характер виконуваної роботи Позивача, та враховуючи те, що займана Позивачем посада згідно трудової книжки з 23.12.2004 не відповідає переліку робочих місць, зазначених у наказі про результати атестації робочих місць № 195 від 19.04.2001, зазначена довідка правомірно не була врахована під час обчислення пільгового стажу Позивача.
16.12.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: - наявність професії і виробництва в Списках № 1 і № 2; - зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, не менше 80 % робочого часу, встановленого для цього виробництва; - підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (після 21.08.1992 року). Відсутність однієї з цих умов не надає право робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає саме підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 14.04.1993 по 16.02.2000 та з 19.04.2001 по 25.12.2007 згідно наданої уточнюючої пільгової довідки № 6070/09/118/24 від 16.10.2024, яка видана ДП «Морський торгівельний «Південний», оскільки в пільговій довідці встановлено розбіжності з даними первинних документів. Відповідно до акту перевірки № 1500-1003-1/8133 від 09.09.2024 згідно особової картки заявник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, частково з 2005 по 2007 роки. З огляду на викладене вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що наведені в оскаржуваному рішенні висновки є законними та обґрунтованими, складеними у відповідності до норм чинного законодавства.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся з заявою від 26.07.2024 до Відділу обслуговування громадян №17 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява про призначення пенсії була передана до розгляду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за екстериторіальним принципом.
Розглянувши надані позивачем документи, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 37 років 03 місяців 24 дні, з яких 10 років 06 місяців 08 днів - стаж роботи за Списком № 2. У зв'язку з відсутністю у позивача 12 років 06 місяців, рішенням Головного управління № 156050024178 від 21.10.2024 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж - 37 років 03 місяці 24 дні, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - відсутній.
Відповідно до рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській № 156050024178 від 21.10.2024, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 14.04.1993 по 16.02.2000 та з 19.04.2001 по 25.12.2007 згідно наданої уточнюючої пільгової довідки № 6070/09/118/24 від 16.10.2024, яка видана ДП «Морський торгівельний «Південний», оскільки в пільговій довідці встановлено розбіжності з даними первинних документів. Відповідно до акту перевірки № 1500-1003-1/8133 від 09.09.2024 згідно особової картки заявник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, частково з 2005 по 2007 роки..
Зважаючи на неправомірність відмови в зарахуванні періодів роботи до страхового стражу згідно трудової книжки та додаткових документів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку № 2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року, якщо ж пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, статті 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Згідно довідки Південного МПТ від 10.10.2024 № № 6070/09/118/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно працював у Державному підприємстві «Морський торговельний порт «Південний»:
- 14 квітня 1993 року прийнятий електрогазозварником 2 розряду ремонтно-будівельного управління (РБУ) порту. Наказ від 14 квітня 1993 року № 46-л;
- 14 липня 1994 року переведений електрогазозварником 4 розряду ремонтно-будівельного управління (РБУ) порту. Наказ від 14 липня 1994 року № 102-л;
- 07 серпня 1997 року переведений електрогазозварником 5 розряду ремонтно-будівельного управління (РБУ). Наказ від 07 серпня 1997 року № 96-л;
- 01 січня 2001 року переведений електрогазозварником 6 розряду ремонтно-будівельного управління (РБУ). Наказ від 05 січня 2001 року № 7-л;
- 23 грудня 2004 року переведений електрогазозварником 6 розряду вантажного району (вантажний район вважати, як вантажно-розвантажувальний район-2 (ВРР-2). Наказ від 22 грудня 2004 року № 447-0;
- 15 травня 2008 року переведений учнем слюсаря з обслуговування теплових мереж (з виконанням сантехнічних робіт) вагоноперекидача вантажно-розвантажувального району-2 (ВРР-2). Наказ від 15 травня 2008 року № 204-ос;
- 10 липня 2008 року переведений слюсарем з обслуговування теплових мереж (з виконанням сантехнічних робіт) 3 розряду вагоноперекидача вантажно-розвантажувального району-2. Наказ від 08 липня 2008 року № 292-ос;
- 15 березня 2010 року переведений слюсарем з обслуговування теплових мереж (з виконанням сантехнічних робіт) 4 розряду вагоноперекидача вантажно-розвантажувального району-2. Наказ від 15 березня 2010 року № 130-oc.
При цьому в трудовій книжці НОМЕР_1 наявні відповідні записи (№№ 3 - 18). Отже загальний стаж позивача складає 37 років 03 місяці 24 дні; спеціальний стаж за Списком №2 позивача становить 13 років 6 місяців 08 днів, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні 55 років.
Суд враховує, що визначальною ознакою є саме факт роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені у Списку №2, характер такої роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.
Посилання пенсійного органу на недотримання форми при складанні довідки в частині незазначення назви дільниці, на якій працював Позивач, а також оскільки найменування робочого місця Позивача у трудовій книжці не відповідає атестованим робочих місцям згідно наказу про результати атестації робочих місць № 195 від 19.04.2001, на думку суду, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки основним документом, який доводить наявність відповідного стажу є трудова книжка, а відомості, відображені у довідці, не спростовують її записи.
Крім того, 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі №21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах №21-51а15 та №21-585а14, від 14.04.2015 року у справі №21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
У справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З огляду на вказане, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу позивача періоди його роботи в ДП «Морський торгівельний порт «Південний» на посаді електрогазозварника з 14.04.1993 по 16.02.2000, з 19.04.2001 по 25.12.2007 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Правова позиція про те, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області, в якому позивач перебуває на обліку, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду в даній справі.
З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає необхідним для захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України. При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єктів владних повноважень - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення вказаним пенсійним управлінням.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 156050024178 від 21.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.07.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до пільгового стажу періодів роботи в ДП «Морський торгівельний порт «Південний» на посаді електрогазозварника з 14.04.1993 по 16.02.2000, з 19.04.2001 по 25.12.2007.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк