вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.01.2025м. ДніпроСправа № 904/2683/24
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Фiзичної особи-пiдприємця ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 19 124,07 грн., комісії у розмірі 2 852,32 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фiзичної особи-підприємця Христенка Олега Леонідовича про стягнення заборгованості з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 19 124,07 грн., комісії у розмірі 2 852,32 грн.
Ухвалою від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2683/24 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що на підставі Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 09.04.2019 (надалі - заява) Фізична особа-підприємець Христенко Олег Леонідович приєднався до "Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою httр://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Позивач стверджує, що, відповідно до умов договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.6.1.3. Умов, клієнт приєднується до послуги шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП/КЕП, що разом з цими Умовами та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання Заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП/КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Відповідно до п. 3.2.6.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (надалі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (надалі - кредит) в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами (надалі - Умови). Техніко - економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця (надалі - ФОП). Розмір кредиту від 10 000 грн. до 100 000 грн.
У пункті 3.2.6.1.6. Умов сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв?язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.
У пункті 3.2.6.1.7. Умов сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.6.1.6. цих Умов.
Пунктом 3.2.6.1.8 Умов визначено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цими Умовами, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Позивач наполягає на тому, що свої зобов'язання за договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 60 000 грн. В подальшому, розмір кредитного ліміту відповідача було збільшено до 100 000 грн.
Пунктом 3.2.6.2.2.5. Умов встановлено, що клієнт зобов'язується повернути Кредит у строки, встановлені п.п.3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.12., 3.2.6.3.2.3.
Розділом Умов 3.2.6.3 Умов затверджений порядок розрахунків за цим договором.
Однак, за твердженням позивача, з липня 2022 року відповідач порушив свої зобов'язання за договором, у встановлені строки кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив.
За розрахунком позивача, у зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, Фізична особа-підприємець Христенко Олег Леонідович станом на 14.06.2024 мав заборгованість перед банком у загальному розмірі 121 971,61 грн., що складається з:
- тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн.;
- відсотків за користування кредитом у розмірі 19 124,07 грн.;
- комісії у розмірі 2 852,32 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.
Відповідач не заперечив проти факту укладання ним кредитного договору № б/н від 04.12.2019 у редакції, наданій позивачем.
Разом з тим, відповідач зазначив, що невиконання ним своїх зобов'язань перед банком з повернення кредитних коштів сталось не з його вини, а внаслідок форс - мажорних обставин: введення з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресій Російської Федерації проти України. Відповідач вказав, що внаслідок знищення усього належного йому майна, що знаходилось у м. Маріуполі, він не має можливості виконати свої грошові зобов'язання перед позивачем.
Відповідач зазначив, що звертався до позивача щодо реструктуризації боргу. Однак, позивачем у реструктуризації було відмолено.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.12.2019 у розмірі 99 995,22 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 19 124,07 грн., комісії у розмірі 2 852,32 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
На підставі Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 09.04.2019 (надалі - заява) Фізична особа-підприємець Христенко Олег Леонідович приєднався до "Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою httр://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до умов договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.6.1.3. Умов, клієнт приєднується до послуги шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП/КЕП, що разом з цими Умовами та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання Заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП/КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.6.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (надалі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (надалі - кредит) в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами (надалі - Умови). Техніко - економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності фізичної особи-підприємця (надалі - ФОП). Розмір кредиту від 10 000 грн. до 100 000 грн.
У пункті 3.2.6.1.6. Умов сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв?язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.
У пункті 3.2.6.1.7. Умов сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.6.1.6. цих Умов.
Пунктом 3.2.6.1.8 Умов визначено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов?язань, передбачених цими умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов?язань, передбачених цими Умовами, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови наявності дня, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено відсотки та комісія.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 60 000 грн. В подальшому, розмір кредитного ліміту відповідача було збільшено до 100 000 грн.
Пунктом 3.2.6.2.2.5. Умов встановлено, що клієнт зобов'язується повернути Кредит у строки, встановлені п.п.3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.12., 3.2.6.3.2.3.
Розділом Умов 3.2.6.3 Умов затверджений порядок розрахунків за цим договором.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. Умов, за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки від розміру усієї заборгованості за Договором. Розмір відсотків визначено Тарифами Банку, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.2.6.3.2.1. Умов передбачено, що період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти (пільговий період), становить до 55 днів та діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.
Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку є непогашена заборгованість минулих періодів та заборгованість за комісією згідно п.3.2.6.3.6.
Згідно з п. 3.2.6.3.2.2. Умов, в разі непогашення Клієнтом до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, суми заборгованості минулого місяця та заборгованість за комісією згідно п.3.2.6.3.6. повністю, пільговий період не діє, і на всю суму заборгованості нараховуються відсотки від дати початку використання кредитних коштів. На нові витрати пільговий період поширюватися не буде до моменту повного погашення всієї заборгованості.
Відповідно до п. 3.2.6.3.2.3. Умов, у разі непогашення Клієнтом до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, суми заборгованості минулого місяця та заборгованість за комісією згідно п. 3.2.6.3.6. повністю, пільговий період не діє та Клієнт зобов'язаний здійснювати погашення Кредиту шляхом сплати мінімального щомісячного платежу, який розраховується як 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число звітного місяця(минулого місяця), та заборгованості за комісією згідно п.3.2.6.3.6. Погашення мінімального щомісячного платежу за звітний місяць здійснюється з 1 по останнє число місяця, що слідує за звітним.
Пунктом 3.2.6.3.2.4. Умов встановлено, що розрахунок відсотків за Кредитом проводиться за кожний календарний день окремо по кожній транзакції Клієнта, яка призводить до зміни суми заборгованості.
Виставлення до сплати нарахованих відсотків у звітному періоді відбувається щомісячно 1 числа, за умови, що Клієнт не погасив заборгованість у пільговому періоді, зі строком оплати до останнього числа поточного місяця.
Пунктом 3.2.6.3.6. Умов визначено, що за управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
За звітний період комісія за управління фінансовим інструментом виставляється до сплати 1-го числа місяця із строком сплати з 1 по останнє число місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до п. 3.2.6.3.7. Умов, у разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати відсотків за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню.
Кредитним лімітом відповідач почав користуватися з 04.12.2019.
Як було вказано вище, за приписами п. 3.2.6.3.2.2. Умов клієнт був зобов'язаний повертати банку кредитні кошти у строк до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.
Однак, з липня 2022 року відповідач порушив свої зобов'язання за договором, у встановлені строки кредитні кошти не повернув, комісію не сплатив.
У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, Фізична особа-підприємець Христенко Олег Леонідович станом на 14.06.2024 мав заборгованість перед позивачем з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн. та комісії у розмірі 2 852,32 грн.
Заборгованість відповідача перед банком у вказаних розмірах підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками по рахунках Фізичної особи-підприємця Христенка Олега Леонідовича.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн. та комісії у розмірі 2 852,32 грн. є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 19 124,07 грн. слід зазначити про таке.
Згідно зі ст.ст. 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного Кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 розмежувала поняття проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами та проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а отже проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначених в договорі, і такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульований частиною 1 статті 1048 та частиною 1 статті 1051 Цивільного кодексу України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання порядок виплати яких урегульований частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Так, згідно зі ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у разі сплати процентів за неправомірне користування кредитом, проценти за користування кредитом за той же період часу не сплачуються.
У постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила відмінності у термінах строк договору, строк виконання зобов'язання та виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Верховним Судом в постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв'язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов'язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.
За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі у справі №910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила про таке.
Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
Тобто, проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі №910/4518/16).
Приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу (постанова Великої Палати ВС від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).
Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, за приписами п. 3.2.6.3.2.2. Умов клієнт був зобов'язаний повертати банку кредитні кошти у строк до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.
За таких обставин, після спливу строку повернення кредитних коштів (за кожним черговим платежем) у кредитора припинилось право нараховувати позичальнику відсотки за користування кредитом на підставі умов кредитного договору. Натомість, виникло право нараховувати проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Нарахування позивачем процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування є безпідставним.
За розрахунком суду, за період кредитування з 01.05.2022 по 01.09.2022 позичальник мав сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 8 361,15 грн.
Однак, позичальник порушив свої зобов'язання за договором, у встановлені строки відсотки за користування кредитом не сплатив.
А отже, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом є обґрунтованими у розмірі 8 361,15 грн.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини слід зазначити, що введення з 24.02.2022 на усій території України воєнного стану вплинуло на господарську діяльність не тільки відповідача, а й позивача. За таких обставин, зазначені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання свого договірного зобов'язання.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться заявкою від 04.12.2019 (т. 1 а.с. 16 - 17), довідкою № 1 від 19.06.2024 (т. 1 а.с. 18), витягом з Умов та Правил надання банківських послуг (т. 1 а.с. 22 - 28), виписками по рахунку відповідача (т. 1 а.с. 29 - 59).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться випискою з ЄДР (т. 1 а.с. 68), довідкою про реєстрацію місця проживання (т. 1 а.с. 69), платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 72 - 76), довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (т. 1 а.с. 77), скріншотами з веб-сайту www.google.com.ua/maps (т. 1 а.с. 78 - 79), листом ТППУ від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (т. 2 а.с. 23).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення заборгованості з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 8 361,15 грн. та комісії у розмірі 2 852,32 грн.
У задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 10 762,92 грн. слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фiзичної особи-пiдприємця Христенка Олега Леонідовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) суму заборгованості з тіла кредиту у розмірі 99 995,22 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 8 361,15 грн., комісію у розмірі 2 852,32 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 256,34 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 10 762,92 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09.01.2025.
Суддя М.О. Ніколенко