09.01.2025 Справа № 756/11537/24
Унікальний номер 756/11537/24
Провадження номер 2/756/748/25
09 січня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,
Короткий зміст позовним вимог
У вересні 2024 року представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; стягнути з ОСОБА_4 судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Спадщину після смерті спадкодавця прийняли: онука ОСОБА_1 , онук ОСОБА_2 за правом представлення, як донька та син ОСОБА_6 ; онук ОСОБА_4 , за правом представлення, як син ОСОБА_7 .
Оригінали правовстановчих документів на майно були втрачені. Відповідачем вживалося ряд дій для отримання дублікатів, проте безрезультатно. Постановою нотаріуса від 18 січня2022 року відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв на спадщину, через відсуьність оригіналів правоустановчих документів.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року у справі №756/75/23 за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування на частки спадкового майна. Разом з тим, позивачі також не мають можливості оформити свої частки і так само не можуть отримати дублікати правовстановчих документів для видачі свідоцтв про право на спадщину. Відтак змушені звернутися до суду з позовом, аналогічним до заявленого в справі №756/75/23, просять його задовольнити.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
23 вересня 2024 року через канцелярію суду від представника позивачів ОСОБА_3 надійшла квитанція про сплату судового збору, уточнена позовна заява, клопотання про витребування доказів та докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів на виконання ухвали суду, з метою усунення недоліків.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано з Одинадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 562/2021, заведену після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 листопада 2024 року представник позивачів ОСОБА_3 за допомогою документа, сформованого в системі «Електронний суд», подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме: для огляду з Оболонського районного суду міста Києва матеріалів цивільної справи №756/75/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_8 , державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевська Н.В. про визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 15 листопада 2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
10 грудня 2024 на виконання ухвали суду від Одинадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №562/2021, відкритої щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Позивачі та їх представник у судове засідання не з'явились. Представник позивачів 09 січня 2025 року надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися. Представник відповідача 07 жовтня 2024 року подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини справи
З дослідженої у судовому засіданні копії спадкової справи № 562/2021 з Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рідною сестрою позивача ОСОБА_2 , та двоюрідною сестрою відповідача, що встановлено з досліджених свідоцтв про народження. Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 11 жовтня 2012 року, ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_9 ».
Позивач ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рідним братом ОСОБА_1 , й відповідно двоюрідним братом відповідача, що підтверджується свідоцтвами про народження..
За заявами позивачів 01 червня 2021 року Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 562/2021 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Зі заявами про право на спадщину звернулися позивачі та відповідач.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала двох дітей - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зі заявою про прийняття спадщини, ьакож звернулась ОСОБА_8 , онука спадкодавця. Проте, постановою державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори 15 липня 2023 року відмовелно в прийняттяі заяви через пропуск строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Оболонського суду м.Києва від 24 січня 2024 року позовну заву ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за заявою позивача залишено без розгляду.
Рішенням Оболонського суду м.Києва від 24 січня 2024 року визнано за ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 : на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ; на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .
Свідоцтва про право на спадщину за законом (за правом представлення), що залишилась після смерті ОСОБА_5 на день розгляду справи не видано, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стала відсутність у позивачів оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до положень ст.1258 ЦК, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України спадкування за правом представлення внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини (постанова ВС від 30.01.2020 р. у справі № 450/2382/15-ц)
Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
У відповідності до ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Узагальнивши судову практику Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Таким чином, судом встановлено, що за життя спадкодавцю ОСОБА_5 належало майно: 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 , на яке за законом мають право позивачі, а також те, що оформити спадщину на це майно позивачі позбавлені можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а тому, суд вважає, що у відповідності до положень ст. 392 ЦК України, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Слід визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, за право представлення після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; за ОСОБА_2 слід визнати право власності в порядку спадкування за законом, за право представлення після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 .
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як убачається з матеріалів справи, позивачами при зверннені до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір 12112,00 грн., ОСОБА_4 сплачено судовий збір 9023,55 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь кожного з позивачів позивачі понесені судові витрати в сумі 9023,55 грн., що становить 1% ціни позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8 при поданні позовної заяви в електронному вигляді.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ): право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ): право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ; право власності в порядку спадкування на 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 9023,55 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 9023,55 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 січня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик