Дата документу 11.01.2025Справа № 554/320/25
Провадження № 1-кс/554/1139/2025
11.01.2025 року м. Полтава
слідчого судді Октябрський районний суд м. Полтави - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12025170420000049 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, українки, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
11.01.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12025170420000049 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , мотивоване наступним.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Сторона обвинувачення зазначила, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи наявність ризиків, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий подане до суду клопотання підтримала та надала пояснення аналогічні викладеним у ньому.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив суд його задовольнити.
Захисник підозрюваної прохала застосувати більш м?який запобіжний захід не пов?язаний з триманням під вартою.
Підозрювана підтримала думку свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, та документів сторони захисту, установив наступне.
Слідчий суддя, установив наступне, що у провадженні СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170420000049 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
11.01.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчим суддею встановлено, що вина підозрюваної ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 від 10.01.2025; протоколами оглядів відкритих ділянок місцевості, на території міста Полтава, за географічними координатами місцевостей, отриманими з мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , в ході проведення яких вилучено загалом 8 згортків в ізолюючій плівці, всередині із особливо небезпечною психотропною речовиною та іншими доказами в їх сукупності та загальності.
В матеріалах доданих до клопотання містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрювана могла вчинити інкримінований їй злочин, висунута підозра є обґрунтованою.
При цьому, слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності, законності, належності, а лише встановлює за їх сукупністю на даному етапі розслідування наявність чи відсутність фактів, що переконують у можливості особи вчинити кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слід виходити з того, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слід виходити з того, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Небезпеку переховування підозрюваного не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у зав'язків з державою, у якій його законно переслідують.
На думку слідчого судді, є достатньо підстав вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ст. 183 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України, слідчий, серед іншого, повинен обґрунтувати у клопотанні неможливість запобігання встановленим ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий у клопотанні вказував, що неможливість застосування до підозрюваної ОСОБА_6 домашнього арешту обумовлена необхідністю її перебування під постійним візуальним контролем з метою запобігання вчиненню зазначеним ризикам.
З урахуванням особи підозрюваної, слідчий суддя не вбачає підстав для ізолювання її від суспільства чи необхідність перебування останньої під постійним візуальним контролем.
На думку слідчого судді, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено неможливості запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181-184, 193-194,376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотанняслідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12025170420000049 від 10.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати фактичне місце проживання -АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування з 11.01.2025 року по 10.03.2025 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
1)прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час;
2) не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для органу поліції можливості виклику ОСОБА_6 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває вказане кримінальне, та покласти на нього обов'язок передати копію вказаної ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного (негайної постановки на облік останнього як особу, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та здійснення контролю за його виконанням відповідно до вимог законодавства).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1