09.01.2025 Єдиний унікальний № 371/1632/24
провадження № 3/371/60/25
09 січня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1632/24
Провадження № 3/371/60/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не вказав, притягувався до адміністративної відповідальності постановою Миронівського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року за частиною 1 статті 122-2, статтею 124, частиною 5 статті 126 КУпАП,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року о 14 годині 58 хвилин, рухаючись автодорогою «Київ-Знам'янка», 103 км + 700 м, керував транспортним засобом мотоциклом марки «BMW K1200RS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, порушення координації рухів).
В порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та у закладі охорони здоров'я, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
З 30 жовтня 2024 року справа про адміністративне правопорушення перебувала у провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С.
Розгляд справи призначався на 10 годину 50 хвилин 14 листопада 2024 року, на 14 годину 00 хвилин 10 грудня 2024 року.
14 листопада 2024 року розгляд справи відкладено, прийнято рішення про витребування доказів від КНП Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня», в судове засідання, призначене на на 14 годину 00 хвилин 10 грудня 2024 року, судовою повісткою викликано ОСОБА_1 , судові повістки скеровано до ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області та КНП Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня».
05 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі як фахівця у галузі права ОСОБА_2 .
10 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
16 грудня 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи з підстав відведення судді Поліщука А.С. від розгляду справи, порушеної відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Судовий розгляд справи призначено на 10 годину 09 січня 2025 року.
В судове засідання на розгляд справи ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення, не з'явився. За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, адресат відсутній за адресою.
В судове засідання також не з'явився захисник Пененка О.В.
В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року з проханням допустити до участі у справі як його захисника фахівця у галузі права Красовицького О.О. та про забезпечення участі вказаного захисника в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Клопотання не підлягає до задоволення.
Із зазначеного в клопотанні тексту не можливо встановити чи узгоджена ОСОБА_1 позиція із захисником щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
ОСОБА_2 у вказаній справі не звертався до суду із заявою про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за його участю.
Подання Пененком О.В. від свого імені клопотання про проведення розгляду справи за участю ОСОБА_2 в режимі відеоконференції без належного підтвердження, що таке звернення погоджено з вказаною особою, саме по собі ще не свідчить про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Крім того, до суду ОСОБА_2 та жодним іншим захисником не подано засвідчених у встановленому порядку копій документів, які надають право на зайняття діяльністю з надання правничих послуг, підтверджують професійний фаховий рівень особи, та письмових документів, що підтверджують повноваження захисника щодо захисту інтересів ОСОБА_1
09 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи, що вказує на ті обставини, що він обізнаний з тим, що розгляд справи призначено на 10 годину цього дня. У заяві вказав, що потребує медичної допомоги.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов'язковою.
Позицію щодо обставин справи та зібраних у справі матеріалів ОСОБА_1 висловив у поданому до суду клопотанні про закриття провадження у справі.
На виконання рішення судді від 14 листопада 2024 року, КНП Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» надано витребовувані письмові докази.
З огляду на правила статті 268 КУпАП та наведені обставини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На підставі статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши зібрані у справі письмові докази, оцінивши їх в сукупності з мотивами, наведеними ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі -ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За приписами пункту 2.9. А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На підставі частини 6 статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу І Інструкції встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 , було дотримано зазначених положень нормативних актів, протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, складено за наявності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Встановлено, що ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року о 14 годині 58 хвилин керував транспортним засобом мотоциклом марки «BMW K1200RS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автодорогою «Київ-Знам'янка» (103 км + 700 м).
Під час керування мотоциклом ОСОБА_1 втікав від працівників поліції, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду.
Працівниками поліції було встановлено факти вчинення особою, яка керувала транспортним засобом, декількох адміністративних правопорушень. При спілкуванні з ОСОБА_1 було виявлено наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
За виявленими фактами працівники поліції склали чотири протоколи про адміністративне правопорушення : за частиною 1 статті 122-2, статтею 124, частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 не надавав працівникам поліції документи, що підтверджують його особу та документи водія, мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився на місці події пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 від надання пояснень щодо події правопорушення та підпису протоколу про адміністративне правопорушення відмовився. Протокол та додані до нього матеріали не містять будь-яких пояснень ОСОБА_1 з приводу згоди чи незгоди зі змістом протоколу та підстав такої позиції.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
До протоколу додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 жовтня 2024 року, за змістом якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено о 16 годині 00 хвилин 24 жовтня 2024 року.
Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду, передбачене пунктом 14 Порядку № 1103. Під час розгляду справи не було встановлено, що ОСОБА_1 оскаржував висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції, складений ощодо нього.
Такі ж відомості щодо часу огляду водія (16 година) містить наданий на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 24 жовтня 2024 року.
Суд зауважує, що діагноз лікаря, який вноситься до акту медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів обстеження за допомогою технічного засобу, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак сп'яніння : звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Клінічні дані в поєднанні із результатом обстеження за допомогою технічного засобу дають можливість визначити, чи знаходиться людина в стані алкогольного сп'яніння.
За даними акта медичного огляду, лікар оцінила зовнішній вигляд ОСОБА_1 , його поведінку, стан свідомості, мовну здатність та вегетативно-судинні реакції (дихання, пульс, артеріальний тиск, стан зіниць), визначила стан рухової сфери, встановила відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тощо. Під час огляду ОСОБА_1 встановлено, що він має ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема стійкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та різке хитання при ході.
Суд звертає увагу, що заключний діагноз про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки клінічних даних та без врахування технічних даних.
Вказаний акт містить відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від обстеження на стан алкогольного сп'яніння з використанням лікарем технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі.
Такі дані акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведені лікарем, підтверджують той факт, що від огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився.
На підставі викладеного суд констатує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 484876 від 24 жовтня 2024 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає, незважаючи на викладені в ньому відомості щодо відмови особи від огляду на стан сп'яніння та наявності письмового документа, яким підтверджено факт перебування цієї особи у стані алкогольного сп'яніння.
У поданому до суду клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 зазначив, що підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП.
При спілкуванні з працівниками поліції о 15 годині 05 хвилин на їх повідомлення про виявлення ознак алкогольного спянвіння він не заперечував факт вживання алкоголю, розумів, що вміст вжитого ним алкоголю не перевищуватиме 0,2 % проміле. Та повідомив, що бажає пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Такий огляд у закладі охорони здоров'я він мав пройти не пізніше, ніж упродовж двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. За змістом висновку лікаря, огляд на стан сп'яніння проведено о 16 годині 24 жовтня 2024 року. Ці відомості спростовуються даними відеозапису події, якими підтверджено, що лікарка пропонує йому пройти такий огляд о 18 годині 23 хвилини, тобто по спливу двох годин виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Крім того, вказав, висновок лікаря не містить належних реквізитів та інфомації про розмір проміле - одиницю вимірювання концентрації алкоголю в крові, тому не є належним доказом у справі. Його ніхто не освідував на стан алкогольного сп'яніння.
Окремо акцентував увагу на тому, що у змісті протоколу наявна помилка. Він не містить інформації про статтю, на підставі якої його було складено. Натомість містить якийсь символ, схожий на англійську літеру L.
З огляду на досліджені судом докази, наведені ОСОБА_1 мотиви не заслуговують на увагу та розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників патрульної поліції. Судом досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції.
Відеозапис відображає, що ОСОБА_1 на мотоциклі втікав від працівників поліції, після скоєння дорожньо-транспорної пригоди не повідомляв відомостей про себе, відповідаючи, що він українець. Підтвердив факт вживання алкоголю та пояснив, що сів за кермо, бо українець, вміст вжитого ним алкоголю становить 2,8 % проміле, документів у нього немає.
На пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 не погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Відеозапис містить інформацію про факт доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я та процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я о 15 годині 53 хвилини.
На диску наявний відеофайл, який містить інформацію про доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я о 18 годині 23 хвилини. Якими були підстави доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я після 18 години, суд не володіє інформацією. І така інформація не має значення для встановлення обставин у даній справі.
Перебуваючи у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 лікар неодноразово роз'яснює процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою, просить його не гратися, просить не вдихати повітря в себе. Останній активних дій на виконання неодноразових прохань лікаря не вчиняє.
Як наслідок, ОСОБА_1 , перебуваючи у медичному закладі, не висловив відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Проте, суд наголошує, що невиконання вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння може проявлятися, як в активних діях, таких як висловлення відмови, спроба залишити місце події та інше, так і в пасивних, що проявляється у бездіяльності особи стосовно виконання законної вимоги працівника поліції пройти огляд.
Дії ОСОБА_1 розцінюються як бездіяльність особи, яка керувала транспортним засобом, стосовно проходження огляду на стан сп'яніння, свідоме і категоричне не бажання пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, які йому були відомі.
Зважаючи на викладене, така поведінка ОСОБА_1 розцінюється як відмова пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Той факт, що відеозапис не містить повної інформації про подію, не спростовує факту вчинення правопорушення.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому достатньо зафіксовані процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилання на ті обставини, що протокол не містить інформації про статтю, на підставі якої його було складено, не заслуговують на увагу. Бланк протоколу заповнено кульковою ручкою. Кожна особа має індивідуальні ознаки почерку, які іншими особами можуть трактуватися на власну користь.
Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 24 жовтня 2024 року, за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 484876 від 24 жовтня 2024 року, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 жовтня 2024 року, акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 24 жовтня 2024 року, відеозапису правопорушення.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення.
Відповідальність за вчинене правопорушення настає за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статтей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До особи що притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відсутність у порушника ОСОБА_1 посвідчення водія не є реабілітуючою обставиною при накладенні адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яка не передбачає альтернативної відповідальності за вчинення такого правопорушення.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують транспортним засобом без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Вказаний висновок Верховного Суду суд застосовує в розрізі можливості позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом за вчинення ним адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 23, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 245, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.
З урахуванням приписів частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі статті 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук