10 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21959/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги: - ОСОБА_1 - Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
30.08.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. /а.с. 1-13/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023р. адміністративний позов залишено без рух та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви /а.с.29-30/.
У встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви було усунуто і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/21959/23 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи / а.с. 36,37/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував йому індексацію грошового забезпечення, не нараховував та не виплачував грошову допомогу на оздоровлення , не нараховував та не виплачував компенсацію втрати частини доходу за не виплачену індексацію грошового забезпечення, тому просив суд :
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 26.10.2018р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 р. по 26.10.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23 адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.,- зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено / а.с. 56-61/.
Позивач , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог , подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду , яка зареєстрована судом 12.01.2024р. /а.с.65-80,81/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024р. справу №160/21959/23 витребувано із суду першої інстанції /а.с.83/ та матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 02.02.2024р. /а.с.85/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024р. у справі № №160/21959/23 позивачу поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024р. у справі №160/21959/23 та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження / а.с. 86,87/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 88-92/.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 27.11.2023р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог , подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду , яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 08.02.2024р. /а.с.93-100,101/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024р. у справі №160/21959/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою в/ч НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024р. у справі №160/21959/23 та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження /а.с. 102,103/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 104-108/.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024р. у справі № №160/21959/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23 скасовано, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду / а.с. 119-121/.
Вищезазначене рішення суду апеляційної інстанції було оскаржено позивачем в касаційному порядку / а.с. 124-132, 133/ та постановою Верховного Суду від 01.10.2024р. у справі №160/21959/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024р. у справі №160/21959/23 скасовано, справу №160/21959/23 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції /а.с. 152-156/.
Матеріали адміністративної справи №160/21959/23 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 16.10.2024р. / а.с. 59/ із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду визначено склад колегії суддів, що розглядає справу №160/21959/23: головуючий суддя Коршун А.О. (доповідач), судді Сафронова С.В, Чепурнов Д.В. / а.с. 161/, 21.10.2024р. колегією суддів справу №160/21959/23 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження / а.с. 162/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 163,164/.
Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.06.2014 р. по 26.10.2018р. проходив військову службу у в/ НОМЕР_2 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 262 від 26.10.2018р. позивач був виключений зі списків особового складу військової частини.
В період з 01.01.2016р. по 26.10.2018р. включно, позивачу проводилось не в повному розмірі нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, яка була передбачена законодавством України, зокрема, Законом України від 03.07.1991р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», та період з 2014 року по 2018 рік відповідачем проводилось нарахування та виплата грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була гарантована постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
27.06.2023р. ОСОБА_1 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою в якій просив: - нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. включно; - перерахувати та здійснити доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 10.10.2018р. з урахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018р.; - нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 10.10.2018р.;- перерахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 2014р. по 2018р. в розмірі, який обчислений з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплаченої суми, оскільки позивачем відповідь на зазначену заяву не була отримана, він вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до адміністративного суду із цим адміністративним позовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця, та підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абз. 1, 2, 5, 6 п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами 1 - 6 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
У рішенні від 15.10.2013р. у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу Законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 19.06.2019р. у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019р. у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020р. у справі № 825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, яка є складовою частиною грошового забезпечення, фактично є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, і проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078 . і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
З урахуванням наведеного правового регулювання спірних відносин колегія суддів враховуючи, що відповідачем у справі під час розгляду цієї справи не було надано будь-яких змістовних обґрунтувань правомірності не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., не надано доказів щодо підвищення грошового забезпечення позивача у цей період, або доказів стосовно того, що грошове забезпечення позивача у спірний період не підлягало індексації у зв'язку зі зміною споживчих цін, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо бездіяльності відповідача щодо не здійснення ним нарахування і виплати та зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. у встановлений чинним законодавством строк, що у свою чергу свідчить про обґрунтованість цієї частини позовних вимог.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., то колегія суддів з огляду на те, що під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем взагалі не вчинялись дії спрямовані на нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., вважає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за спірний період.
Вирішуючи позовні вимоги позивача :- про визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 26.10.2018р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно); - зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 р. по 26.10.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди; - зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди; - зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р., колегія суддів вважає що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, зробив помилковий висновок про відсутність підстав для їх задоволення, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови позивачу у задоволенні вищезазначених позовних вимог підлягає скасуванню.
Вирішуючи вищезазначені позовні вимоги позивача по суті, колегія суддів, враховуючи правові позиції Верховного суду у постановах:
- від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 16.08.2023 № 440/5333/21, від 29.11.2023 у справі № 480/13752/21, від 07.12.2023 у справі № 420/9878/22, від 03.05.2023 року у справі № 160/10790/22 , у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 стосовно фіксованої суми індексації військовослужбовцям починаючи з 01.3.2018р.,
- у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 26.02.2021 у справі 620/3346/19, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20,
- постанови Великої Палати Верховного суду від 06.02.2021 у справі 380/2738/17 стосовно визначення розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення
- постановах від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від ЗО вересня 2020 року по справі № 280/676/19, від 29 квітня 2021 № 240/6583/20 щодо права на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
які відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, вважає, що зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню .
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з скасуванням рішення в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог з прийняттям у цій частині позовних вимог нового рішення:
- про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 26.10.2018р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023р. № 1078;
- про зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 р. по 26.10.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 р. № 1078;
- про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
- про зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- про зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати;
а в решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21923 необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23- залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. у справі №160/21959/23 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог - скасувати та прийняте нове рішення про задоволення цих позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 26.10.2018р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 р. по 26.10.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023р. № 1078.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року у справі №160/21923 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 10.01.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов