10 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8535/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024р. у справі №280/8535/24
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про:Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
11.09.2024р. ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Вельможко А.І., звернулася за допомогою системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-3/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №280/8535/24, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін /а.с. 20/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що вона перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», набувши право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2024р. вона звернулася до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не призначено пенсію за віком, як це передбачено ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому просила суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки; зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 09.07.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024р. у справі №280/8535/24 адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки; зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 09.07.2024. (Суддя - Мінаєва К.В.) /а.с. 36-49/.
Відповідач - ГУ ПФУ у Львівській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 15.11.2024р. за допомогою поштового зв'язку, безпосередньо до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу /а.с. 43-45/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. /а.с. 54/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024р. у справі №280/8535/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на рішення від 22.10.2024р. у справі №280/8535/24, з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи /а.с. 55/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 24.12.2024р. /а.с. 56/, про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства /а.с. 58, 59, 60/.
Матеріали адміністративної справи надійшли до апеляційної інстанції 18.12.2024р. /а.с. 63/.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у справі, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 25.09.2009р. їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788.
У подальшому набувши право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком та ГУ ПФУ в Запорізькій області, вищезазначена заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області і відповідачем з 09.07.2024р. переведено з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, вважаючи такі дії відповідача безпідставними позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Норми ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначають порядок розрахунку заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає можливість зробити висновок про те, що положеннями ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший, тому показник середньої заробітної плати при переведенні на з одного виду пенсії за Законом №1058-IV на інший вид пенсії за Законом №1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Але враховуючи, що у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача, оскільки положення ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюють питання переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах Закону №1058-IV по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення позивачу у справі іншої пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону, і факт отримання позивачем до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», а не за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не позбавляє його права на призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням під час визначення розміру пенсії середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2021-2023 роки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 р. у справі № 133/476/15-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018р. у справі № 876/5312/17.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що оскільки позивачу з 25.09.2009р. було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 09.07.2024р., то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не розрахував її з урахуванням положень ч.2 ст.40 цього ж Закону, та обґрунтовано визнав такі дії відповідача протиправними і з метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача зобов'язав відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 09.07.2024р.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.10.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024р. у справі №280/8535/24- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана - 10.01.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов