10 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9299/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №160/9299/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №160/9299/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 14.08.2019.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №160/9299/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року викладено в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року залишено без змін.
До суду від представника позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить встановити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №160/9299/19 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №160/9299/19 заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У скарзі зазначає, що правила проставлення апостилю на офіційних документа, призначених для використання на території інших держав, затверджених Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 року №237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 12.12.2003 року, на які посилається суд, стосуються документів, що виготовлені в України для використання на території інших держав.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна заява підписана особою, у якої відсутні повноваження на вчинення таких дій. В оскарженій ухвалі суд зазначив, що до позову додано відскановану копію довіреності на окремих аркушах, не скріплених між собою, складеною в м. Тель-Авів, Ізраїль, надано відскановану копію зазначеного засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил №237/803/151/5, які були чинні на момент проставлення апостилю чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля. У п. 14 Правил № 125/209/293/139/999/5, чинних станом на день звернення до суду зазначено, що роз'єднання (розірвання) апостиля з документом не допускається. У разі роз'єднання апостиля та документа, апостиль вважається недійсним. Крім того, такі документи надані представником окремим аркушем та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 59 КАС України).
Як встановлено судом першої інстанції, позовну заяву підписано представником позивача - Акерманом О.М. та подано через електронний кабінет системи «Електронний Суд» на підставі довіреності від 16.12.2021 року, складеної у м. Тель-Авів, Ізраїль.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, у разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, що підтверджує його повноваження.
При цьому, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
В порушення наведених норм представником позивача не було додано до позовної заяви належним чином засвідченого документу про його повноваження.
Отже, відсутні докази на підтвердження повноважень Акермана О.М. на підписання та подання позовної заяви від імені позивача.
Водночас у постанові від 19.09.2018 року у справі № 569/907/18 Верховний Суд дійшов висновку, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права і постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та, з огляду на приписи статті 320 КАС України, підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слід задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись п. 4 ст. 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №160/9299/19 -скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов